ЦІКАВА МАТЕМАТИКА ДЛЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ: Порівняння предметів за величиною. Частина 1
Знання дитини старшого дошкільного віку про числа і дії з ними будуть більш повними і глибокими, якщо паралельно практикувати вміння розрізняти предмети за величиною на око і за допомогою вимірювання.
Однак дитина в цьому віці все частіше починає порівнювати величини предметів за окремими параметрами за допомогою умовної міри. Діти шостого року життя здатні оцінювати величину предметів з точки зору двох і трьох вимірів. Вони зіставляють предмети спочатку за одним, потім за другим і третім параметром поступово. («Яка смужка довша, а яка коротша?», «Яка ширша, а яке вужча?», «Який будинок вищий? Який довший?», «Який олівець товстіший, який тонший?»).
Такі вправи з дитиною батьки можуть організувати як на спеціальних заняттях, так і в повсякденному житті, на прогулянці, в побуті, під час трудової та ігрової діяльності. При цьому дуже важливо, щоб дитина сама прагнула точно охарактеризувати об'єкти навколишнього світу і визначити параметри величини. Спочатку вона може давати загальну оцінку величини: «Цей предмет великий, а цей маленький». «Як точніше сказати? - запитує дорослий. - Він більший (менший) за довжиною (шириною)? Правильно, він більший за довжиною, або можна сказати, що він довший. А що можна сказати про інший предмет, з яким ми порівнювали перший? Правильно, він коротший?»
Порівняння предметів за величиною здійснюється не ізольовано, а разом з розглядом та аналізом інших ознак предметів. Слід виділити колір, форму, призначення цього предмета, а потім вже його величину. Таке вивчення ознак предмета дуже важливе для розумового розвитку дитини в цілому.
Також в цей період важливо сформувати у дитини більш точне розуміння відносності величини. Оцінка величини предмета залежить від того, з яким предметом його порівнюють. З цією метою можна провести цікаві ігри-загадки.
Гра «Вгадай, хто вищий за зростом»
Для гри знадобляться три ляльки. Дорослий загадує загадку: «Маша вища за Іру, а Іра вища за Катю. Хто з них самий високий (низький)? Покажи, Машу, Іру, Катю».
Гра «Чия коробочка?»
Підготуйте три коробочки і три іграшки різних за розміром. Запропонуйте дитині розглянути коробочки й порівняти їх за кольором і величиною. «Ці три коробочки від іграшок: курочки, курчати і каченяти. Курочка більше курчати, а курча більше каченяти. Відгадай і покажи, де чия коробочка.» Поміркуйте, чи поміститься каченя в коробочку курчати, а курча - в коробочку каченяти?»
Гра «Хто перший?»
Для гра потрібно взяти три іграшки різних за розміром, наприклад, три собачки та фішки (картки) з цифрами від 1 до 3. «Собачки хочуть вишикуватися в ряд за зростом (за величиною) і не можуть вирішити, хто з них повинен бути першим. Розглянь собачок і постав під кожною собачкою відповідну цифру: під першою - цифру 1, під другою - цифру 2, а під третьою - 3».
Коли ви побачите, що дитина вільно і правильно визначає величину предметів на око, можете запропонувати їй більш складні завдання з упорядкування предметів за ознакою величини на слух.
Наприклад, «Ворона більша за голуба, голуб більший за шпака, а шпак більший за горобця. В якому порядку ти розташував би картинки голуба, ворона, шпака і горобця у відповідності з їх величиною?»
Звичайно, такі завдання важкі, але цілком доступні для дитини цього віку. Один раз сприйнявши задачу на слух, дитина навряд чи вирішить її. Тому ви можете повторити умову цієї задачі два і три рази. Нехай дитина сама її повторить. Коли вона добре зрозуміє і запам'ятає умову задачі, запропонуйте їй вирішити її. Такі вправи розвивають у дитини увагу, пам'ять, а головне - сприяють розвитку логічного мислення. Найважливішою операцією в цій розумовій роботі є порівняння. Дитина повинна порівняти кожний об'єкт з усіма іншими: ворону з голубом, шпаком і горобцем; голуба з вороною, шпаком і горобцем і т. д. При правильному вирішенні задач такого типу дорослий підкреслює їх важливість і складність, і, виходячи з цього, оцінює старання та успіхи дитини.
Позитивні емоції, що виникають в процесі занять, а особливо в процесі вирішення важких завдань, дуже важливі у формуванні в дитини ставлення до навчання в подальшому.