Видео дня
Малюємо з дітьми раннього віку
Завдання навчання малюванню дітей раннього віку тісно пов'язані з загально виховними. Насамперед потрібно викликати інтерес у дітей до малювання, підвести до розуміння того, що малюнок може щось зображати.
На перших заняттях малюванням слід ознайомити дітей з новими матеріалами. Для дитини це може стати своєрідним відкриттям: на чистому папері з'являються штрихи, лінії. Дорослий повинен підтримати інтерес до процесу малювання, до освоєння нових матеріалів. Він спирається головним чином на бажання дітей наслідувати дії дорослого: виконує нескладні малюнки, зображуючи знайомі дітям предмети, тварин (наприклад, сонечко, кульку, пташку). Діти стежать за тим, як дорослий малює, впізнають зображення, називають їх і потім самі прагнуть проявити активність, проте зобразити ці предмети ще не вміють.
Початкове освоєння образотворчих умінь починається з того, що діти вчаться проводити прямі лінії. Дорослий поступово втягує дітей у процес малювання, використовуючи один з важливих прийомів педагогічного керівництва - спільне малювання («співтворчість»).
Спочатку дорослий проводить заняття, на яких діти вчаться домальовувати розпочатий дорослим малюнок: малюють лінії («доріжки»), по яких котяться м'ячики, ниточки до кульок, палички до прапорців і т. д. Малюки вчаться впізнавати предмети, хоча самі зобразити їх ще не можуть. Вони починають розуміти елементи малюнка, їх дії з олівцем стають більш впевненими, більш навмисними.
У процесі малювання дорослий широко використовує слова, які допомагають дітям відчути ритм рухів олівця: «Ось одна кулька з ниточкою, а ось ще кулька і ще...» Діти повторюють слова за ним і з радістю виконують завдання.
Прийом «співтворчості» особливо збагачує малювання фарбами, коли дорослий може заздалегідь або в присутності дитини намалювати панораму луків, лісів, вулиці з будинками, а дитина ритмом мазків малює квіти, сліди або яскраві вогники, ліхтарики. Цей процес важливий тим, що перед дітьми немов розкривається динаміка даного явища: нічого не було, і раптом «розцвіли квіти», «пройшли звірі», «засвітилися у вікнах вогні» і т. д.
Оволодіння формою в даний період розвитку – процес достатньо складний. Дорослий прагне до того, щоб діти могли зобразити схожу на коло форму (вона найчастіше округлої форми з нечіткими обрисами). Ігрові вправи допоможуть дорослому зробити цей процес цікавим, емоційним. Так, перед тим як намалювати кульку або м'ячик, діти за показом дорослого відтворюють його обриси у повітрі, а потім пальцем на папері. Малювання олівцем завершує цей процес. Дорослий спостерігає, як діти малюють, каже їм, що у них виходить: «Які великі кулі! Їх так багато!» Заняття подібного характеру протікають у формі рухливої ритмічної гри. Ритм рухів рукою дорослий супроводжує словом.
Спостереження з дітьми раннього віку ще короткочасні, так як вони не можуть тривалий час утримувати увагу на одному предметі. Поступово дорослий розвиває в дітей здатність помічати, розрізняти, порівнювати предмети.
Організовуючи цілеспрямоване сприйняття предмета, дорослий показує його дітям, пропонує обстежити рукою його форму. Діти запам'ятовують його назву. Дорослий проводить по аркуші паперу рукою, немовби зображуючи округлу або прямокутну форму. Активізуючи дітей, він може запропонувати їм самостійно намалювати кульки або м'ячики після сприйняття та обстеження предмета. Ця активність спочатку виникає на основі наслідування дій дорослого. Самостійно малюки починають діяти в тому випадку, коли засвоять прийоми зображення і технічні вміння. Так, діти після освоєння прямих ліній і прямокутної форми можуть без показу прийомів намалювати прапорець, лопатку. Хоча на заняттях малюванням дорослий часто використовує предмети, вони ще не є натурою, яку дітям цього віку необхідно відтворити у своїх роботах.
Діти третього року життя тільки починають освоювати елементи зображення і не можуть передавати зв'язний зміст. Тому дорослий підтримує у дітей бажання і прагнення розкрити зміст малюнка не тільки плямою, лінією, формою, але і словами, жестами, звуконаслідуванням. Він допомагає дитині увійти в ігрову ситуацію. Образ, що виникає на малюнку, стає для дитини живим. Він з ним розмовляє, діє («Машина гуде», «Собачка гавкає» тощо).
Спочатку малюки в малюнках частіше наслідують дорослого, але поступово відбувається розвиток їх власних задумів. Дорослий намагається спрямувати дітей не тільки на повторення раніше засвоєного, але і на зображення нових предметів. З метою розвитку задуму дорослий своїми запитаннями спрямовує уяву дитини. Так, якщо він намалював «сліди на доріжці», дорослий запитує: «А хто пробіг?» Якщо дитина не відповідає, він сам може висловити своє припущення: «Це кицька гуляла», «Собачка біжить» і т. д. «Які великі сліди на снігу! Напевно, ведмедик клишоногий пройшов», - говорить дорослий, звертаючи увагу дитини на великі мазки, плями.
У дітей раннього віку розвиваються початкові творчі прояви. Дорослий пропонує дітям творчі завдання, які у відповідності зі способами передачі змісту поділяються на три групи: руховий ритм («Дощик накрапає», «Попрямували ніжки»), колір («Світить сонечко», «Горять яскраві вогні на ялинці»), лінійний контур («Трава росте», «Квіти на галявині»). У такій послідовності завдання і пропонуються дітям.
Надалі дорослий шляхом систематичних показів вчить дітей користуватися олівцем, пензлем, проводити лінії (прямі, закруглені), орієнтуючись на аркуші паперу. Діти до 2 років не можуть швидко освоїти технічні навички, тому дорослий наочним показом, вкладаючи в руку дитини олівець, кисть, терпляче вчить їх на кожному занятті. Велику роботу він проводить індивідуально з кожною дитиною, коли діти займаються невеликими групами по 4-5 чоловік. У цьому процесі особливо важлива роль багаторазового повторення вправ: дорослий пропонує дітям відтворити рухи з олівцем, пензлем, зображуючи багато повітряних куль, багато яскравих квітів тощо.
