Чому діти ссуть пальці?

Ще перебуваючи в утробі матері, маля може тягти в рот пальчик. Причина цього - розвиток смоктального рефлексу або реакція на емоційний стан матері, коли вона чимось стурбована.

Немовля ссе пальчик або цілий кулачок, якщо той «випадково» попався йому в рот. У віці 3-х місяців маля робить ті ж дії усвідомлено. І до 2 - 3-х років це не вважається шкідливою звичкою.

Все-таки варто задуматися над тим, чому в дитини з\'являється це бажання. Якщо мова йде про маля у віці до 1 року, можна припустити, що воно голодне або нервує. Ссання великого пальця часто викликане нереалізованим інстинктом ссання. Дитина в такий спосіб заповнює недолік знаходження в грудей, дефіцит спілкування з мамою, приглушає біль.

Якщо дитина перебуває на штучнім вигодовуванні, можливо, отвори в соску занадто великі, і насичення наступає швидше, ніж задовольняється інстинкт ссання.

У віці приблизно одного року дитина поступово позбувається від звички тягти пальчик у рот, хоча бувають і виключення. Якщо дитина постійно щось ссе (палець, пустушку, рукав або іграшку), можливо, вона почуває себе самотньою, їй не вистачає батьківського пещення й любові.

Така ж поведінка маляти демонструє, коли сильно налякане, стомлене або особливо зосереджене.

Ссання пальця у віці 3-х років уже можна вважати шкідливою звичкою. Але дії батьків повинні бути спрямовані не покарання або залякування, а на усунення причини проблеми.

Тривога й непевність маляти - наслідки недостатньої уваги з боку близьких. Дитина повинна постійно почувати свою захищеність, знать, що її люблять такою, якою вона є й у будь-якій ситуації.

Виділяйте у своєму розкладі час, коли ви повністю належите дитині. Розмовляйте з нею, придумайте спільне заняття, яке буде приносити задоволення вам обом. Проявляйте свою любов: обіймайте й гладьте дитину, не скупіться на похвалу.

Життєрадісне, певне у собі й навколишніх маля дуже швидко позбудеться хворобливої звички ссати пальчик.