Реосорбілакт: порятунок чи смерть пацієнта

Хто не чув про нього?

Застосовується в Україні всім, завжди і від усього.

Регулярно входить в десятку найбільш популярних препаратів у аптеках.

І можна було б просто порадуватись такому успіху, але знову є безліч "але".

Тема серйозна, тому сьогодні розглянемо лише половину.

СОРБІТОЛ

Основна діюча речовина реосорбілакту (6%). Спирт, який широко використовується в якості цукрозамінника. Для більшості людей абсолютно безпечний. Крім тих, хто має спадкову непереносимість фруктози.

Якщо вони його їстимуть - нічого страшного не буде: сорбітол погано всмоктується. Інфузія - абсолютно інша справа. Частота непереносимості фруктози - 1 на 20 тис людей. Для таких перша доза реосорбілакту може бути останньою. Гіпоглікемія, лактат-ацидоз, гостра печінкова недостатність після інфузії сорбітолу (1987. Німеччина). Незворотнє ураження органів відбувається після інфузії 30 г сорбітолу (1990. Німеччина).

Після інфузії сорбітолу пацієнти з фруктозною непереносимістю помирають через 3-10 днів. Не всі люди з непереносимістю про неї знають (в нас, мабуть, більшість).

Виробник це прекрасно розуміє. І в інструкції нам радить проводити пробу перед повноцінною інфузією реосорбілакту. Але, в Європейському керівництві пишуть, що проба на толерантність до сорбітолу така ж небезпечна, як і повноцінна інфузія. Яка позиція до інфузій сорбітолу на заході?

(1989 рік Швейцарія)

"Багаторічний досвід показує, що отримати анамнез

непереносимості фруктози і уникнути ускладнень НЕ ВДАЄТЬСЯ.... Сорбітол-вмісні розчини для інфузії більше не мають місця в наших лікарнях".

"Інфузійні розчини із сорбітолом більше не продаються через ризик побічних ефектів" (2009 рік США).

"Інфузії сорбітолу можуть спричинювати лактат-ацидоз. В деяких країнах він виключений з фармакопеї" + проблеми від можливої непереносимості фруктози.

(Міжнародна енциклопедія побічної дії ліків. 2016 рік. Великобританія).

Для чого тоді виробник пропонує нам іти на такий ризик?

Згідно інструкції причини дві:

- "сорбітол покращує мікроциркуляцію і перфузію тканин".

Звідки це взято - невідомо. Жодних клінічних досліджень в підтримку ми не знайшли.

- "сорбітол використовується для енергетичних потреб"

Відновлює енергетичні потреби?

Ок.

Максимальна доза в інструкції - 1800 мл. Це 108 г чистого сорбітолу.

Калорійність - 2,9 ккал/г.

Загалом - 313 ккал.

Серйозно? Це повинне закрити енергетичні потреби?

В середньому у голодної людини в організмі валяється біля 500 г глікогену.

Це 2000 ккал. Без усяких сорбітолів.

Отака "польза".

У цивілізованому світі сорбітол використовують тільки як проносне, або рідину для промивання в хірургії.

ШОК

Згідно інструкції, реосорбілакт в першу чергу позиціонується, як препарат для лікування шоку.

В 21 столітті шок лікують плазморозширювачами, яких є 2 типи: колоїди і кристалоїди.

Розчин сорбітолу ви не знайдете ні в колоїдних, ні в кристалоїдних сполуках.

Ось - основні гайдлайни по лікуванню шоку.

Ніяких розчинів із сорбітолом там не має.

Це взагалі окрема річ, яка не має ЖОДНОГО стосунку до лікування шоку!

І не треба говорити про наше містечкове "ноу-хау".

Сорбітол прекрасно відомий у світі вже майже 100 років.

Його дослідили, використовували і відмовились від внутрішньовенного використання.

Висновки? Ще рано.

Поки, шановні колеги, давайте згадаємо тяжких пацієнтів, які померли і яким ми переливали реосорбілакт.

І задамо собі питання: а серед них точно не було жодного з непереносимістю фруктози?

Наскільки якісно ця патологія діагностується в Україні?

To be continued...