Наші серця б’ються в ритмі війни

Наші серця б’ються в ритмі війни

Коли люди приходять на прийом до кардіолога та звинувачують у проблемах серця та судин лише війну – це не зовсім коректно. На сьогодні загальновизнаним є факт беззаперечного впливу коронаровірусної інфекції щодо прогресування кардіоваскулярних захворювань і пов’язано це, згідно з даними клінічних спостережень, з дисбалансом між факторами, що забезпечують місцеві процеси гемостазу, судинний тонус тощо. Тобто все почалося ще з ковіду! І на сьогодні є чимало даних щодо впливу коронаровірусної інфекції на виникнення/прогресування порушень ритму серця, зокрема фібриляції передсердь, шлуночкових порушень ритму серця, дестабілізацію перебігу ішемічної хвороби серця, специфічних уражень міокарду – виникнення міокардитів.

На початку повномасштабного вторгнення українці переживали так званий "гострий стрес". Тоді ми з колегами відзначали скарги на порушення ритму серця, часті гіпертонічні кризи, порушення мозкового кровообігу (інсульти). Слід зазначити, що дестабілізація "хронічних" пацієнтів була викликана не лише стресовою ситуацією, а й певними проблеми з медикаментозним забезпеченням (відсутністю ліків, перебоями в їх постачанні, неможливістю їх придбання в аптечних мережах тощо).

Що ж відбувається з серцем та судинами зараз, коли ми в затяжному стресі вже майже 2 роки?

  • Психологічні наслідки гострого/хронічного стресу, зокрема, підвищений рівень тривоги, депресії або гніву є відомими предикторами розвитку/прогресування ССЗ (серцево-судинних захворювань): артеріальної гіпертензії, порушень ритму серця, порушень коронарного та мозкового кровообігу.
  • Тривожно-депресивні прояви негативно впливають на якість життя, порушуючи фізичне, психічне та соціальне функціонування. Тому рання діагностика та лікування тривожних розладів є важливими складовими в комплексній терапії пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями в умовах хронічного стресу.
  • Найчастіші скарги сьогодні ̶ це дестабілізація артеріального тиску (головний біль, запаморочення), порушення ритму серця (серцебиття, відчуття "перебоїв" у роботі серця), зниження працездатності, зменшення толерантності до фізичного навантаження, задишка (іноді не пов’язана з фізичними навантаженням), безсоння.

Чи є ці всі симптоми тривожними?

Насправді, навіть "найнезначніші" симптоми (як от підвищена втомлюваність та знижена працездатність), особливо у пацієнтів похилого/старечого віку можуть вказувати на порушення ритму/провідності серця і є першою "ластівкою", яка каже про необхідність обстеження, починаючи з банальної електрокардіаграми! Також варто звернути увагу на неналежну корекцію рівня артеріального тиску при застосуванні гіпотензивної терапії, появу/наростання задишки при виконанні фізичного навантаження щоденної інтенсивності.

Нас часто питають: як і чим допомогти собі самостійно?

Це запитання викликає певний "дискомфорт" у лікаря, тому що потрібно насамперед визначити "фактаж" з приводу того, чому потрібна допомога. Отож, якщо у вас з’явились певні симптоми, які погіршують якість життя, краще звернутись до лікаря для об’єктивної діагностики (чому конкретно відповідає кожний симптом) та визначення відповідних заходів щодо усунення цих симптомів.

Існують загальновизнані критерії превентивної медицини: електрокардіограму необхідно робити з кратністю 1 раз на рік людям старше 40 років. Також раз на рік слід робити рентгенографію органів грудної порожнини, загальний та біохімічний аналіз крові.

Але те, за що серце та судини вам дійсно будуть вдячні – спосіб життя та здорові звички! Попри нічні тривоги, ви маєте памятати про важливість сну та сказати своєму лікарю, якщо страждаєте на безсоння. Легкі кардіонавантаження або вечірня прогулянка будуть кориснішими за виснажливі тренування в залі. Відмовтеся, по можливості, від алкоголю та куріння (або ж порадьтеся з лікарем щодо використання альтернативних систем нагрівання тютюну, де відсутній процес горіння).

"Крапля нікотину вбиває коня" – цей вислів поки мало кому допоміг відмовитись від куріння, зате міцно закріпив в головах не тільки курців, а й багатьох лікарів переконання, що вся шкода від курінням пов’язана з нікотином. Але нікотин відповідає лише за механізм звикання та задоволення. Доктор медиини Ніл Беновітц – один із головних спеціалістів у світі з питань нікотінової залежності із університету Каліфорнії зробив заключення, що довгострокове використання нікотину хоч і не є абсолютно нешкідливим, але менш небезпечне, ніж куріння сигарет. Захворюваність і смертність від куріння зумовлена токсичністю продуктів горіння тютюну. Тютюновий дим містить 4-9 тис. шкідливих хімічних речовин, які і є головним чинником шкоди для здоров’я курця.

Станом на зараз ідентифіковано близько 7000 інгредієнтів тютюнового диму, з них тільки одна третина утворюється безпосередньо з тютюну, інші 70% - з навколишнього повітря, що проходить під час куріння через сигарету і взаємодіє з тютюном в процесі його згорання. У результаті тління, що виникає при нестачі кисню, утворюється безліч продуктів неповного згоряння – оксиди вуглецю, альдегіди, кетони, спирти, ефіри тощо.

Наведу як приклад результати дослідження, що проводилося в нашому науково-дослідному інституті. В цій роботі визначено, що перехід на системи нагрівнання тютюну та усунення шкідливої дії сигаретного диму дозволяють уникнути порушень функції транспорту крові, пошкодження ендотелію і розвитку проатерогенних змін. Тобто вживання нікотину способами, що не передбачають горіння та дим, дають можливість курцеві зменшити шкоду для свого здоров’я в цілому та серцево-судинної системи зокрема!

Слідкуйте за вагою – серце не любить "гладких" форм та за кількість важливих елементів в раціоні (калій, магній).

Які віддалені наслідки війни прогнозують кардіологи?

Щонайменше це зростання поширеності хронічних хвороб серця і, як наслідок, збільшення загальної смертності від кардіоваскулярних причин. Також це збільшення кількості пацієнтів з тривожно-депресивними розладами, котрі потребуватимуть "тандему" надання спеціалізованої медичної допомоги: кардіолог+психоневролог/психіатр.

Але ми точно впораємося!