Відео дня
Чим небезпечний вірус Епштейна-Барр
Відкриття вірусу Епштейна-Барр можна віднести до тих випадків, які іноді трапляються в науці. Полювання за цим патогеном почав ще Ілля Мечников, однак через технічні можливостей того часу зловити його не вдалося. А от у іншого вченого це вийшло.
Майкл Ентоні Епстайн припустив, що розвиток лімфоми Беркітта викликає вірус. Спроби виростити вірус на курячих ембріонах або ниркових клітинах успіхом не увінчалися, але вчений не хотів відступати.
Зразки пухлинної тканини з Африки до Великобританії доставляли занадто довго через погодні умови. Отримавши матеріал, аспірантка Івонна Барр вирішила дослідити його. Рідина, в якій знаходилася тканина, помутніла, тому Барр припустила в ній наявність бактерій – можливих збудників хвороби.
Однак це були не бактерії, а живі пухлинні клітини, які відокремилися від краю новоутворення. У цих клітинах Епстайн розглянув герпес-вірус, який не вбивав їх, а допомагав зростати.
Так був відкритий збудник лімфоми Беркітта, розсіяного склерозу, раку носоглотки, раку шлунка та інших захворювань, які є небезпечними для людини. Цей герпес-вірус передається через слинні виділення (повітряно-крапельним шляхом), тому інфекційний мононуклеоз також називають хворобою поцілунків. Але заразитися можна ще статевим шляхом, контактно-побутовим, вірус передається від матері до дитини.
Про те, що вірус Епштейна-Барр присутній в організмі можна визначити за такими симптомами:
втома, проблеми зі сном;
втрата апетиту, зниження ваги;
болю в горлі, збільшення лімфовузлів;
підвищення температури;
міалгія, артралгія;
висипання на тілі;
аритмія.
MedOboz раніше писав, що багато великих відкриттів в медицині були зроблені випадково або помилково. До них можна віднести виділення пеніциліну, використання рентгенівських променів та встановлення причини виразкової хвороби шлунка.
