Чому хірурги продовжують робити непотрібні операції?

Чому хірурги продовжують робити непотрібні операції?

Хірургія пов'язана з ризиком. І будь-яка з операцій, рекомендована хірургом, повинна приносити більше користі, ніж потенційної шкоди. Однак це не завжди так, і якщо в англомовному медичному сегменті це питання обговорюється, то в Україні про це говорять рідко. Нещодавно тему непотрібних операцій, включаючи особисті приклади з практики, на своїй сторінці в ФБ підіймав заступник директора з наукової роботи в ГУ Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України В. В. Білошицький.

Непотрібні операції – що це?

Непотрібною можна визначити таку операцію, яка в порівнянні з іншими доступними варіантами, включаючи консервативні заходи, не потрібна, не показана або не відповідає інтересам пацієнта.

Американська медична асоціація в 1976 році повідомила про 2,4 млн непотрібних операцій, які коштували 3,9 млрд доларів. Згідно з цими ж даними, в США від них померло майже 12 тис. осіб. В опитуванні 2017 року брало участь понад 2000 лікарів в США. За їхніми оцінками, приблизно кожна десята проведена ними операція була не потрібна.

До числа непотрібних відносять різні втручання, зокрема, операції щодо стабілізації хребта, що проводяться через болі в спині. Згідно багатьом дослідженням, це не призводить до поліпшення довгострокових результатів у порівнянні з неопераційними методами терапії (такими як фізична терапія і вправи для зміцнення м'язів).

Згідно з різними джерелами, найпоширенішими щорічними непотрібними операціями в США є видалення жовчного міхура, кесарів розтин, гістеректомія, тонзилектомія, радикальна простатектомія, артроскопічне видалення менісків колінного суглоба та деякі інші операції на стегні та хребті, установка серцевих стентів і кардіостимуляторів.

Чому це відбувається і що робити пацієнтам?

Непотрібні операції проводяться, головним чином, через те, що на початковому етапі роботи хірурги зосереджені на тому, щоб проводити втручання правильно, і лише після цього вони вчаться розуміти та розрізняти ситуації, коли операція дійсно потрібна. У США цю проблему розглядають комплексно, як частину "епідемії надмірного лікування". В Україні, за словами Білошицького, поки в медичній реформі не передбачені механізми, які б могли відсікати цю можливість.

Чи дійсно потрібна операція

Якщо немає термінових показань, таких як втручання через нещасний випадок або апендектомія, в яких необхідність операції очевидна, першим і найважливішим кроком є ​​пошук інформації – чи дійсно потрібно втручання.

Є безліч медичних проблем, які можна вирішити хірургічним шляхом, наприклад, болі в спині або плечі. Однак це не завжди швидке і краще рішення, навіть якщо лікар каже протилежне.

За словами Марті Макарі, хірурга з лікування раку підшлункової залози в Johns Hopkins і автора книги про охорону здоров'я "Ціна, яку ми платимо", непотрібні операції відбуваються постійно. Для оцінки співвідношення користі та ризиків важливо, щоб хірург, який рекомендує процедуру, ґрунтувався у своєму рішенні на результатах досліджень і систематичних оглядів, наприклад, на ресурсах PubMed.gov або Cochrane.org.

Слід дізнатися у лікаря, як саме допоможе операція – полегшить біль або позбавить від неї, зупинить погіршення стану і т.д. Також необхідна інформація про те, скільки часу займає відновлення і які переваги цього методу в порівнянні з іншим лікуванням.

Навіть якщо рекомендація про хірургічне втручання здається розумною, Макарі закликає пацієнтів дізнатися другу думку, що допоможе приймати більш інформоване рішення.