Через дефіцит йоду Україна втрачає інтелект і здатність народжувати

Чому щитовидку називають "барометром організму"? До чого можуть призвести розлади роботи цього органу і як зрозуміти, що відбувається щось не те? Як пов'язаний йододефіцит і безпліддя, депресії, панічні атаки і рак? Як мама може вплинути на те, щоб її дитина була здоровішою і розумнішою?

Про щитовидку, йододефіцит та шлях до здорового життя та розумної нації говоримо з українським вченим-ендокринологом, доктором медичних наук, професором, Заслуженим лікарем України, керівником відділу профілактики ендокринних захворювань Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії МОЗ України Володимиром Паньківим.

Відео дня

- Володимире Івановичу, найперше – давайте з’ясуємо, що ж це за орган такий, щитоподібна залоза. Навіщо вона потрібна людині?

- Щитоподібна залоза – це маленький орган у формі метелика, розміщений на передній частині шиї.

Але попри маленькі розміри, ми називаємо щитовидку барометром людського організму. Адже саме ця залоза регулює обмін речовин і прямо відповідає за нашу фізичну працездатність, інтелектуальну діяльність, швидкість ухвалення рішень у дорослому віці. Вона відповідає за те, як ми ростемо і фізично розвиваємося з дитинства, як ми навчаємося, як швидко здатні сприймати, обробляти і засвоювати інформацію. Від неї навіть наш настрій залежить!

- Тобто ми відчуваємо вплив щитоподібної залози фактично з перших днів після народження?

- Навіть раніше. Саме гормони щитовидки відповідають за рівень IQ і за те, аби у фенотипі конкретної людини було реалізовано весь генотип. Простіше кажучи, від того, як спрацює щитовидка, залежить, наскільки людина успадкує геніальність попередніх поколінь.

Закладається це ще на етапі формування плода. Спочатку дитина в утробі матері розвивається за рахунок материнських гормонів, формування власної щитоподібної залози плоду починається з 10-12 тижня вагітності, а функціонувати ж цей орган у дитини починає на 16-18 тиждень вагітності.

Саме тому дуже важливо не просто з початку вагітності, а ще з моменту її планування зробити УЗД цього органу, визначити, чи все нормально зі щитовидкою у матері, чи достатній у неї рівень гормонів Т3 і Т4, які продукує щитоподібна залоза.

- А якщо при формуванні щитовидки у дитини щось іде не так – чим це загрожує?

- Якщо дитина народжується без щитовидки (таке трапляється), або у її роботі є якісь проблеми, або вона працює не на повну силу – це загрожує серйозними наслідками: від більше чи менше виражених когнітивних чи фізичних розладів (якщо цей орган не працює на половину чи на третину) – і аж до крайнього ступеню – кретинізму.

І саме тому важливо контролювати, що відбувається зі щитовидкою. Так само, як ми слідкуємо за рівнем заряду нашого мобільного телефону. У випадку зі щитовидкою контроль "рівня заряду" - це визначення рівня тиреотропного гормону, тобто ТТГ.

- А коли мама має якісь проблеми – на дитині це позначиться?

- Безумовно. Найперше, вона не зможе реалізувати всю генетику на 100%. І яка би геніальна інформація там у генах не була закодована, дитина, яка не отримує у перший триместр вагітності в утробі нормальної кількості гормонів щитовидної залози від матері, зможе реалізувати лиш відсотків 20-50.

Більше того, якщо функція щитовидки понижена або підвищена - вагітність взагалі може не наступити.

- А як визначити, підвищена ця функція чи понижена?

- Зазвичай функція щитовидки оцінюється за рівнем ТТГ, його норма 0,4-4 міжнародних одиниць на літр(мОд/л). Якщо ТТГ вище 4 мОд/л - щитовидка не допрацьовує, її функція понижена, якщо менше 0,4 мОд/л – це сигнал можливої гіперфункції.

Але коли ми говоримо про планування вагітності і про власне вагітність, то тут норма - від 0,2 до 2,5 мОд/л. Якщо ТТГ вище 2,5 , або нижче 0,2 мОд/л вагітність у більшості випадків не наступатиме. Організм себе просто перестраховує від того, аби не постраждав плід. Але щойно ми нормалізуємо ТТГ відповідними препаратами – жінка може завагітніти.

- Чим можуть бути викликані розлади щитоподібної залози?

- Найбільше на щитовидку впливають дефіцит йоду в організмі, генетика і стреси.

Річ у тім, що сировиною для утворення гормонів щитовидки є йод. Нестача цього мікроелементу призводить до своєрідного "голоду": залозі просто нема з чого продукувати гормони. Щоб більше захопити цього життєво важливого для своєї діяльності мікроелементу, щитовидка збільшується в об’ємі. І у результаті виникає зоб.

Щитовидка чутлива до радіації. Тому після Чорнобиля нам треба особливо уважно стежити за цим органом. Коли білоруси нещодавно почали будувати атомну станцію біля кордону з Литвою – в Литві вже почали закуповувати препарат йоду, щоб кожна людина, що живе в тій зоні, мала у хаті таблеточку на випадок якоїсь катастрофи.

- А ми, попри Чорнобиль, досі цим легковажимо…

- У нас і без Чорнобиля ситуація не найкраща. Ніде в Україні – навіть у Одесі, Ялті чи Маріуполі – нема нормального йодного забезпечення. І ця картина посилюється наслідками аварії на ЧАЕС, поганою екологією, неякісною водою, яку ми споживаємо, і дефіцитом або надлишком інших мікроелементів.

- Наприклад?

- Нестача йоду посилюється нестачею, насамперед селену. А у регіонах, де відкритим способом видобувалася сірка (наприклад, у Яворівському районі на Львівщині) фіксувався надлишок кадмію, сірки та хлору – антагоністів йоду. І у тих регіонах спостерігався сплеск випадків раку щитоподібної залози.

- Ви згадали, що дефіцит йоду і спровоковані ним розлади роботи щитовидки впливають навіть на наш настрій. Яким чином це відбувається?

- Коли "батарейка" розряджається – людина впадає в апатію, якийсь песимізм. Якщо функції щитоподібної залози знижені – вже після обіду ми відчуваємо сонливість, наша працездатність знижена. Це – гіпотиреоз, від якого потерпають близько 2% дорослої популяції в світі. В Україні статистика свідчить про менш ніж 0,5%, але не тому, що у нас ситуація краще, а через те, що гіпотиреоз просто не виявляють.

Гіпотиреоз деколи плутають із анеміями, а він навіть може призвести до порушення менструального циклу аж до аменореї (відсутності місячних. – Ред.) вже у 35 років. За такого розладу можливий навіть клімакс у жінок 35-40 років, порушення обміну жирів в організмі і депресія.

Але є ще таке поняття, як "прихований гіпотиреоз", який мають від 10 до 20% дорослих.

- А що означає "прихований гіпотиреоз"?

- Це означає, що гормони ще в нормі, але вже ТТГ, як диригент того ендокринного оркестру, який керує всіма залозами - збільшує продукцію, щоб стимулювати щитовидку працювати краще. Це стан на межі норми і патології. Але він є причиною 10-15% депресій, анемій і всього того, про що я говорив.

І така депресія лікується не антидепресантами, а нормалізацією роботи щитовидки. Так само, як викликана гіпотиреозом анемія знімається не препаратами заліза, наприклад, а налагодженням функції щитовидки. І перебої з менструальним циклом і порушення репродуктивної функції потребують не жіночих статевих гормонів, а лікування все тієї ж щитоподібної залози.

- Що буде, якщо нічого не робити? Не усувати порушення функції щитовидки, не компенсувати дефіцит йоду – до чого це може призвести?

- До подальшого зниження працездатності, сонливості вдень і безсоння – вночі. З видимих симптомів гіпотиреозу – сухість шкіри, особливо на ліктях, тріщини на стопах, випадіння або ламкість волосся, порушення циклу у жінок і зниження цікавості до протилежної статі у чоловіків.

У дітей погіршується здатність до запам’ятовування. У дорослих страждає швидкість прийняття рішень, здатність сприймати прочитане, з’являється забудькуватість. У віці 40+ з’являються запаморочення. Бо ж недостатня робота щитовидки сприяє швидшому розвитку атеросклеротичних змін, простіше кажучи, відкладання "блях на судинах". Через знижений обмін речовин у організмі залишається десь 20% недоокислених продуктів, і організм "зашлаковується". Відповідно судини звужуються, а артеріальний тиск підвищується. Зростає ризик інфарктів, інсультів і т.д.

Проявлятися гіпотиреоз також може у затерпанні пальців рук і ніг, у зниженні імунітету і частих ангінах та застудах, бо щитовидка дуже сильно впливає на імунну систему, у збільшенні ваги.

- А якщо функція підвищена?

- Тоді це навпаки схуднення. І панічні атаки, від яких зараз, за даними психіатрів, потерпає близько 30-45% дорослого населення. Люди живуть у стані хронічного стресу, це призводить до виснаження нервової системи.

Проявляється у постійному частому серцебитті, навіть коли людина перебуває у стані спокою. У різкому схудненні і порушеннях менструального циклу. Це відчуття тиску в очах, поява певної витрішкуватості. І біль у щитовидці – так званий підгострий тиреоїдит. Проявляється болем у передній частині шиї – при ковтанні чи дотику.

Тобто, клінічні прояви захворювань щитоподібної залози дуже різноманітні. І лікар, який оглядає людину вперше, має оцінити все. Тим більше, що щитовидка доступна для пальпації, а УЗД цього органу можна зробити у будь-якій точці України.

Враховуючи, що Україна наразі – єдина країна в Європі, в якій немає програми профілактики йодного дефіциту, проблема залишається на відкуп самих людей.

- І це – одна з ключових проблем наразі, вірно?

- Саме так. Бо страждають, насамперед, діти, яким йод потрібен для росту і розвитку, для реалізації всіх можливостей. Йододефіцит призводить до зниження IQ. Ми проводили дослідження у Прикарпатті, на Буковині, там, де є дефіцит йоду. Проводили прості тести з дітьми 12-14 років – і фіксували зниження IQ на 10-15% згідно стандартів.

Крім того, в Україні наразі кількість пар, у яких безпліддя або якісь проблеми з народженням дітей, уже перевалила за 50%. Гінекологи вже говорять, що з такими темпами протизаплідні таблетки скоро стануть непотрібними – дай боже, аби та дитинка взагалі була…

Патології щитоподібної залози, вузли, мастопатія у грудях, фіброзно-кистозні пухлини органів малого тазу у жінок – це все пов’язано. Так само як і неврологічні розлади. До мене, наприклад, звернулася жінка з тяжкими кризами, що супроводжувалися страхом смерті, психіатри вже її досить жорстко лікували, капали тяжкі нейролептики. А причина була – у щитовидці.

Дуже часто нормалізація роботи щитовидки за 2-3 тижні дозволяє ці проблеми зняти. Усунути їх причину. Саме тому я наполягаю: лікар будь-якої спеціальності, починаючи лікування будь-якої хвороби у людини, найперше має визначити функціональний стан щитоподібної залози: визначити рівень тиреотропного гормону і зробити УЗД. Це не займає багато часу і не потребує якихось великих грошей. Але це треба робити обов’язково, хоча би раз на рік. У наших умовах – з дитинства – і впродовж всього життя.

- Ми говоримо про те, що Україна потерпає від йододефіциту. Наскільки серйозний цей дефіцит? Чи є якісь наукові дослідження з цього приводу?

- Останнє централізоване визначення проводив Інститут ендокринології у 2003 році. По всій Україні досліджувався вміст йоду у сечі людей, який характеризує забезпечення йодом. Норма складає 100-300 мкг на літр. В Україні ж середній показник становив 88 мкг на літр. Тобто вже тоді фіксувався легко-помірний дефіцит йоду по всій країні. І він був, є і буде. Бо проблему ніхто не ліквідовує. Йододефіцит існуватиме стільки, скільки існуватиме людство. Хоча усунути його дуже легко і доступно.

Кілька років тому на рівні Всесвітньої організації здоров’я було визначено, що йодурія (вміст йоду в сечі) для вагітних – від 150 мкг і вище. Для школяра – не менше 100 мкг. В той же час дослідження у Львівській і Тернопільській областях ми фіксуємо від середньої до легкої форми йододефіциту у 70% вагітних жінок. Це позначається і на перебігу вагітності і пологів, і на здоров’ї новонароджених. І, враховуючи негативні екологічні фактори і відсутність централізованої програми по забезпеченню йодом, ситуація, ймовірно, лише погіршується.

- Що ж робити? Йодована сіль і морепродукти допоможуть?

- Йодовану сіль у нас люди споживають за бажанням. Але ми рекомендуємо її для приготування виключно холодних страв і у розумних кількостях – не більше 6 г на добу, а для гіпертоніків – не більше 2-3 г. У гарячих стравах вона не даватиме жодного ефекту.

Морепродукти. По-перше, зараз вони не такі вже й доступні за ціною. По-друге, питання викликає якість тих морепродуктів. А по-третє, значна частка морепродуктів, зокрема, червона риба чи лососеві, вирощується на фермах. І містить на 40-80% менше йоду і вітаміну Д, ніж така сама риба, виловлена в океані.

До того ж, люди вірять у різноманітні міфи. Наприклад, що річкова риба чи продукти, вирощені на нашій землі, містять йод. Звідки тому йоду взятися, якщо у українських ґрунтах його нема? Саме тому у вегетаріанців проблема йододефіциту ще гостріша, ніж у м’ясоїдів. Бо у м’ясі йоду є хоч трохи.

Або перетинки з горіхів. Йодом там не дуже й пахне. Але ми не забороняємо. По-перше, вони мають прекрасну дію проти глистів. А по-друге, якщо настоювати ті перетинки на спирту і приймати по столовій ложці тричі на день – це тільки додасть настрою. Це жарти, звичайно. Якщо ж серйозно, то, як я й казав, це навряд чи може слугувати джерелом йоду.

Дехто вважає, що при йододефіциті допомагає носіння янтарних бус. Якщо вони вам до лиця – носіть на здоров’я. Щитовидці це не пошкодить. На відміну від прикладання бджіл чи п’явок на вузли у щитовидці чи змазування шиї йодом. Це вже шарлатанство.

- То як же цей дефіцит у йоді поповнювати?

- Оптимальний вихід – прийом препаратів, які містять фізіологічну кількість йоду. Особливо дітям і жінкам. І обов’язково – при плануванні вагітності, виношуванні дитини і аж до закінчення періоду лактації.

Причому, вживати ці препарати краще постійно, а не якимись короткотривалими курсами. Тому що йодний дефіцит не ліквідується. Якщо не проводити профілактику, він нікуди не зникне. В Україні проблема загострилася, починаючи з 1990-х. І зараз маємо наслідки: зростання вузлових зобів, раку щитоподібної залози, гіпотиреозу, тиреотоксикозу, порушення репродуктивного здоров’я у жінок…

За відсутності державної програми, українці мають самі подбати про себе. І забезпечувати себе і своїх дітей фізіологічними дозами йоду. Для вагітних це 200 мкг йоду, для школярів, залежно від віку – 90-100 мкг. Хоча би у період найбільшого дефіциту, від вересня-жовтня – до квітня-травня. Мамам – від моменту зачаття і до закінчення вигодовування груддю, бо дитинка, яка того йоду найбільше потребує, отримує його з молоком матері.

- Чи можливе передозування йодом?

- Практично ні. Тому що наші нирки зайвий йод виводять буквально за добу. При рентген-контрастних процедурах ми отримуємо йод у кількості, що у сотні, а то й тисячу разів перевищує добову норму. Але щитовидка себе поважає і від зайвого швиденько організм позбувається.

Тому слід приймати препарати йоду. Особливо взимку, коли організм як ніколи потребує гормонів щитоподібної залози. Тоді не буде ні сонливості, ні депресії, ні апатії – лише життєвий тонус. Що стосується дітей – від прийому препаратів йоду вони не стануть розумнішими чи мудрішими. Але їхня фізична активність зросте. Як і здатність до запам’ятовування і навчання.

Крім того, важливо приймати йод у комплексі з селеном. Особливо, якщо людина має схильність до аутоімунних захворювань. Саме тому зараз найбільшою популярністю користується препарат "ЙоСен". По-перше, він зручний, бо містить оптимальні дози йоду для дорослих, дітей і вагітних жінок – дуже добре там дози підібрані. По-друге, доступний по ціні.

Раз ми не маємо програми державної, людина мусить сама подбати про адекватне забезпечення свого організму йодом. Враховуючи ситуацію, йод у нашій країні не зашкодить нікому. Тим більше, що йдеться не тільки про самопочуття та здоров’я конкретної людини, а й про IQ всього суспільства. Бо навіть якщо би ми завтра почали проваджувати державну програму йодування – перші результати побачимо лише у наступному поколінні.

Тому: слідкувати за своїм організмом, забезпечувати свою щитовидку йодом і хоча б раз на рік проходити УЗД і визначати рівень ТТГ. Це не довго, не важко і не дорого. Ми ж на ТО свою машину возимо щороку – то чому власне тіло, власне здоров’я нас цікавить менше від купи металобрухту?