Їжа, яка шкодить: яке харчування пов'язали з діабетом

Цукровий діабет 2-го типу лікарі часто пов'язують із харчовими звичками, відсутністю фізичних навантажень та негативним мисленням. Та позитивного мислення недостатньо!, – вважають американські вчені з Університету Тафтса. Варто ще народитися у потрібній географічній точці!

Дослідники знайшли зв'язок між особливостями національної кухні із ризиками появи діабету. Жителі центральної Азії та Латинської Америки найбільше хворіють на цукровий діабет 2-го типу. Наявність великої кількості страв із рису та обробленого м'яса, борошняних виробів із білого пшеничного борошна зіграли не останню роль.

Вчені з'ясували: 70% нових пацієнтів усієї земної кулі з цукровим діабетом 2-го типу - це жителі міст східної Європи, центральної Азії та Латинської Америки. У раціоні населення цих країн надто багато очищеного рису, виробів із білого борошна та страв із переробленого м'яса, - повідомляється у науково-медичному журналі Nature Medicine. При цьому переважно це жителі великих міст, серед яких більше жінок, ніж чоловіків.

Американські дослідники Університету Тафтса створили модель на основі 1220 досліджень, які були проведені з 1980 до 2020 р. Це дозволило спрогнозувати кількість випадків діабету 2-го типу, пов'язаних з особливостями харчування.

Наукові дані показали: за 2018 рік понад 14,1 млн. людей у 184 країнах захворіли на цукровий діабет 2-го типу, що становить 70% усіх нових діагнозів діабету по всьому світу. Жителі Східної Європи, центральної Азії, Латинської Америки та Карибів найчастіше стають заручниками діабету.

Вчені вивчали багато факторів, які так чи інакше могли вплинути на розвиток захворювання. Особливу увагу приділили харчуванню, з'ясувавши, що серед одинадцяти харчових звичок найбільш важливими виявилися три: надмірне вживання білого рису, очищеної пшениці та обробленого м'яса.

Харчові звички: вуглеводно-інсулінова теорія

Автори так званої вуглеводно-інсулінової теорії пов'язують ожиріння та цукровий діабет 2-го типу зі збільшенням простих вуглеводів у раціоні сучасної людини, а також зі скороченням проміжків часу між їжею.

За словами вчених, ще до початку 50-х років ХХ ст. люди переважно харчувалися тричі на день без перекусів. Такий розпорядок дня регулює різкі сплески інсуліну після вживання їжі. При цьому організм тривалий час функціонує з низьким рівнем інсуліну.

Якщо людина снідала о 8 ранку, обідала о 13.00 та вечеряла о 18.00, тимчасовий проміжок між вживанням їжі досягав близько 5 годин. А період часу між вечерею та сніданком наступного дня становив понад 14 годин.

Сучасні харчові звички включають часті перекуси, вживання простих вуглеводів та великої кількості цукру. Такий тип харчування активізує вироблення інсуліну, що підвищує ризик виникнення діабету та ожиріння.

Феномен вуглеводного обміну

Незважаючи на аргументованість вуглеводно-інсулінової теорії, вчені досі не можуть пояснити, чому деякі народи, раціон яких складається з вуглеводної їжі, мають відносно низький рівень ожиріння та менше хворіють на діабет.

Наприклад, серед японців, раціон яких на 62% складається з вуглеводів, ожиріння зустрічається набагато рідше, ніж серед американців із харчуванням, яке на 50% складається з вуглеводів. А ось серед японців, які емігрували до США, ожиріння зустрічається набагато частіше.

Як би там не було, сподіватися на "хороші гени" не варто, - кажуть вчені, рекомендуючи принцип "здорової тарілки", яка складається з: 50% овочів та фруктів, 25% риби та м'яса, 25% цільнозернових.