Склад і форма випуску
Банеоцин виготовляється у вигляді мазі та порошку для зовнішнього нанесення. До складу препарату входить два антибактеріальні засоби – неоміцин і бацитрацин.
Показання
Банеоцин використовується для місцевого лікування і профілактики інфекційних уражень шкіри, які викликані чутливою до препарату патогенною флорою. Його використовують для лікування карбункул, фурункул, сикозу, псевдофурункульозу, пароніхії, гнійних гідраденітів і абсцесів після проведення їхнього хірургічного розтину.
Крім цього, препарат застосовують у терапії бактеріальних інфекційних уражень обмежених ділянок шкіри, таких як інфіковані тривало незагойні варикозні виразки, контагіозне імпетиго, інфекції при опіках, вторинні інфекції при екземі, після проведення пластичних операцій і пересадки шкіри.
Як допоміжний засіб Банеоцин використовується під час терапії інфікованих ран.
Протипоказання
Банеоцин не призначають хворим із підвищеною чутливістю до неоміцину і бацитрацину або інших аміноглікозидних антибіотиків. Його не використовують у разі тяжких уражень шкіри, оскільки висока ймовірність його резорбції з розвитком ототоксичного ефекту, що супроводжується втратою слуху.
У тих випадках, коли можливе виникнення неконтрольованої абсорбції препарату, Банеоцин не призначають хворим із нефрогенними екскреторними та кардіогенними порушеннями. Також препарат не використовують у терапії хворих з ураженням вестибулярного апарату та кохлеарної системи в анамнезі. Банеоцин не призначають для обробки зовнішнього слухового проходу при перфорації барабанної перетинки. Також заборонено нанесення препарату у формі мазі на ділянку навколо очей.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Використання Банеоцину в терапії вагітних і жінок, які годують груддю, можливе тільки за призначенням лікаря. При призначенні препарату слід пам'ятати про те, що неоміцин – це антибіотик аміноглікозидного ряду, а препарати цієї групи здатні вільно проникати крізь плацентарний бар'єр і у високих дозах спричиняти внутрішньоутробне зниження слуху плода.
Спосіб застосування та дози
Перед використанням Банеоцину рекомендується перевірити мікрофлору, що спричинила захворювання, на чутливість до неоміцину і бацитрацину. У терапії дорослих і дітей порошок Банеоцину рекомендується наносити на уражену ділянку від двох до чотирьох разів на добу. При використанні препарату у вигляді мазі його наносять на пошкоджену ділянку тіла від двох до трьох разів на добу. Найвища добова доза Банеоцину – 1 г.
Передозування
Використання Банеоцину в підвищених дозах значно збільшує ризик адсорбції компонентів препарату в кровотік, що може спричинити нефро- або ототоксичні реакції.
Для усунення небажаної симптоматики пацієнту призначають симптоматичне лікування.
Побічні ефекти
При призначенні Банеоцину пацієнтам з підвищеною чутливістю до його компонентів у хворих можуть виникати різні алергічні реакції, нейром'язова блокада, ураження вестибулярного апарату, нефротоксичні або ототоксичні реакції.
Умови та терміни зберігання
Банеоцин необхідно зберігати в місцях, захищених від потрапляння вологи та прямих сонячних променів. Термін придатності – 2 роки.