Димексид : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.

Склад та форма випуску

Випускаються ці ліки у вигляді рідини для зовнішнього застосування, гелю 25%, гелю 50%.

Активна речовина: диметилсульфоксід.

Показання

Дімексид – ліки, що застосовуються при болях у суглобах, м'язах. Його активний компонент (диметилсульфоксид) має протизапальну, протимікробну, болезаспокійливу дію. Диметилсульфоксид здатний проникати через біомембрани, у тому числі крізь оболонки мікробних клітин (при цьому підвищується їхня чутливість до антибіотиків), слизові, шкіру, сприяючи глибшому проникненню ліків. Виявляє виражену місцеву знеболювальну дію при больовому синдромі різної єтиології, має протизапальну, протимікробну, фібринолітичну дію, змінює чутливість мікроорганізмів, стійких до антибактеріальних ліків. Виконує також транспортну функцію, забезпечуючи найкраще проникнення інших лікарських речовин через шкіру, слизові.

Рідина для зовнішнього застосування:

  • для лікування забитих місць, запальних набряків, пошкодження зв'язок, абсцесів, травматичних інфільтратів, опіків, гнійних ран;

  • для зняття больових відчуттів при запальних захворюваннях опорно-рухового апарату (радикуліту, ревматоїдному артриті, деформуючоу остеоартрозі, хворобі Бехтерева, артропатії);

  • у складі комплексного лікування дерматологічних захворювань (екземи, вузлуватої еритеми, трофічних виразок, акне, тромбофлебіту, піодермії, фурункулітів, стрептодермії, склеродермії, бешихи);

  • у шкірно-пластичній хірургії – для кращого приживлення пересаджених шкірних ауто-, гомотрансплантатів, а також для консервування трансплантатів шкірних.

Гель Дімексид призначають:

  • для зняття больового синдрому при комплексному ревматоїдному артриті, остеоартрозі (при ураженні періартикулярних тканин), хворобі Бехтерева, радикуліту, вузлуватій еритемі, склеродермії, бешихі;

  • при забитті, запальних набряках, розтягуванні зв'язок;

  • для лікування інфільтратів (у т.ч. травматичних);

  • при гнійних ранах;

  • при трофічних виразках;

  • при опіках;

  • при тромбофлебіті;

  • при шкірних захворюваннях (екземі, акне, піодермії, фурункульозі);

  • у шкірно-пластичній хірургії – для кращого приживлення пересаджених шкірних аутотрансплантатів (власних), гомотрансплантантів (чужорідних), для консервування гомотрансплантатів;

  • у стоматології – при запальних процесах слинних залоз, щелепно-лицьової області, періодонтиті, пародонтиті, пульпіті, артриті, остеоартрозі скронево-нижньощелепного суглоба.

Протипоказання

Не можна призначати дімексид:

  • при алергії на диметилсульфоксід;

  • при порушенні функціонального стану печінки/нирок;

  • при вираженому атеросклерозі;

  • при стенокардії ("грудній жабі");

  • при глаукомі (високому внутрішньоочному тиску);

  • при катаракті (помутнінні кришталика ока);

  • при інфаркті міокарда;

  • при вираженій серцево-судинній недостатності;

  • при інсульті;

  • при коматозному стані;

  • дитячий вік до 6 років.

З обережністю призначають ці ліки особам з обтяженим алергологічним анамнезом (частими алергіями), а також людям, які страждають на ішемічну хворобу серця.

У зв'язку з тим, що препарат може посилювати не тільки активність, але також і токсичність деяких ліків, потрібно бути обережним при його призначенні одночасно з іншими фармакологічними препаратами для місцевого застосування.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Заборонено.

Спосіб застосування та дози

Тільки для застосування зовнішньо (прийом внутрішньо заборонено).

Перед застосуванням з Димексиду готують розчин необхідної концентрації - переважно використовуються водні розчини (30-50%) для змочування тампонів, компресів.

Компрес накладають на уражені ділянки, захоплюючи прилеглі здорові ділянки.

При трофічних виразках, бешиховому запаленні рідину застосовують у вигляді водного розчину 30-50% х2-3 рази/добу.

При гнійничкових захворюваннях шкіри застосовують 40% розчин.

При дифузній стрептодермії, екземі рекомендується застосовувати компреси з 40-90% розчином.

Для місцевого знеболювання рекомендується компрес із розчином 25-50% х2-3 рази/добу.

При глибоких опіках застосовують пов'язки з розчином 20-30%.

При підвищеній чутливості шкіри, слизових оболонок, а також при застосуванні на шкірі обличчя застосовують розчин 10-20%.

Дітям 9-18 років застосовують розчин 20-30%, для отримання якого розводять лікарський препарат у співвідношенні в 1:4 для отримання 20% розчину і 1:3 для отримання 30% розчину (ліки:вода).

Дітям 6-9 років застосовують ці ліки тільки за призначенням лікаря.

Дітям віком до 6 років ліки не застосовують.

В розчині потрібної концентрації змочують марлеві серветки, поверх накладають оклюзійну пов'язку з поліетиленової плівки або бавовняної, лляної тканини. Стандартна тривалість лікування – 10-15 днів.

У шкірно-пластичній хірургії використовують пов'язки з 10%, 20% або 30% водним розчином на пересаджені шкірні ауто-/гомотрансплантати безпосередньо після операцій, а також внаступні дні післяопераційного періоду - до стійкого приживлення трансплантата.

Для створення консервуючого середовища для зберігання шкірних трансплантатів застосовують 5% розчин Димексиду в розчині Рінгера.

Гель Дімексид застосовують нашкірно у вигляді аплікацій. Ha уражені ділянки шкіри наносять гель тонким шаром на шкіру, слизові оболонки і легко розтирають.

Аплікації проводять 2-3 рази на добу протягом 10-15 днів.

При екземі, дифузних стрептодерміях, а також для місцевого знеболювання при больовому синдромі роблять аплікації 50% гелю у вигляді компресів на уражені ділянки х2-3 рази/добу.

При тромбофлебіті застосовують гель у вигляді аплікацій (у поєднанні з гепариновою маззю/гелем) х2-3 рази на добу протягом 10-15 днів.

У шкірно-пластичній хірургії використовують пов'язки з 25%-м гелем на пересаджені шкірні ауто-/гомотрансплантати безпосередньо після операції, в наступні дні післяопераційного періоду - до стійкого приживлення трансплантата.

Передозування

Ознаки передозування: травні розлади, головний біль, сонливість. Можливе посилення побічних ефектів.

У цих випадках ліки слід відмінити, промити місце нанесення, провести симптоматичне лікування. При випадковому отруєнні внаслідок прийому внутрішньо необхідно швидко промити шлунок, негайно звернутися по медичну допомогу.

Побічні ефекти

Можлива місцева реакція у вигляді печіння, алергічних реакцій, еритеми, дерматиту, що свербить, відчуття сухості шкіри, посилення пігментації шкіри. Може спостерігатися безсоння, нудота, часниковий запах повітря, що видихається. У поодиноких випадках можливий розвиток бронхоспазму.

Умови та термін зберігання

Препарат Дімексид необхідно зберігати у фабричній упаковці при дотриманні температурного режиму (в межах 15–25°C), низької вологості та відсутності прямого потрапляння сонячних променів. Максимальний термін придатності вказано на упаковці (2 роки). Батьки повинні забезпечити безпеку дітей та обмежити їх доступ до ліків.

Протокол лікування

Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.

Популярні лікарі

Лабораторії