Гепариновая мазь : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Гепаринова мазь – комбінований лікарський засіб для зовнішнього застосування, фармакологічний ефект від використання якого обумовлений дією його компонентів. Гепарин є антикоагулянтом прямої дії та входить до групи середньомолекулярних гепаринів. При зовнішньому нанесенні має місцеву антикоагулянтну, протиексудативну та слабо виражену протизапальну дію. Використання препарату пригнічує утворення тромбіну. Гепарин знижує виразність запального процесу та чинить антикоагулянтну дію, побічно активує мікроциркуляцію, завдяки чому прискорюється процес розсмоктування гематом та тромбів, а також знижується набряклість тканин.

Бензилнікотинат – це периферичний вазодилатор, який активує мікроциркуляцію. У цьому лікарському засобі він застосовується як ад'ювант для поліпшення проникнення в тканини гепарину.

Бензокаїн має місцеву знеболювальну дію. Він знижує проникність клітинних мембран для іонів натрію, сприяє витіснення іонів кальцію з рецепторів, які є на внутрішній поверхні мембран, пригнічує нервові імпульси. Перешкоджає виникненню больових імпульсів у закінченнях чутливих нервів та пригнічує їх проведення по нервових волокнах.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Гепарин натрію + Бензокаїн + Бензилнікотинат (Heparin sodium + Benzocaine + Benzylnicotinate)

Препарат виготовляється у формі мазі для зовнішнього нанесення: 1 г мазі містить 100 ОД гепарину натрію та 40 мг бензокаїну.

Показання

Гепаринова мазь використовується в терапії тромбофлебіту поверхневих вен, підшкірних гематом, поверхневих перифлебітів, постін'єкційного та постінфузійного флебіту, поверхневого маститу, локалізованих інфільтратів і набряків, травм і ударів у тому числі і м'язової тканини, сухожилля, суглобів, зовнішнього геморою, запалення післяпологових гемороїдальних вузлів, лімфедеми (слоновості), лімфангітів.

Протипоказання

Гепаринова мазь протипоказана пацієнтам з індивідуальною підвищеною чутливістю до компонентів лікарського засобу, порушенням цілісності шкірних покривів в області ураження (відкриті інфіковані рани, виразково-некротичні процеси). Даний препарат не використовується в педіатричній практиці в терапії дітей молодше одного року.

Слід з обережністю поставитися до призначення препарату особам з порушенням роботи системи згортання крові та тромбоцитопенією.

Потрібне ретельне спостереження за станом пацієнта при необхідності нанесення Гепаринової мазі на великі ділянки тіла, а також у тому випадку, якщо пацієнт приймає будь-які препарати, що впливають на роботу системи згортання крові та роботу органів кровотворення, в цьому випадку буде потрібен постійний контроль часу згортання та протромбінового часу. У разі необхідності тривалого нанесення Гепаринової мазі на великі ділянки тіла у жінок віком до 65 років знадобиться проведення аналогічного контролю.

Лікарський засіб протипоказаний при глибокому венозному тромбозі і не може використовуватися для нанесення на ранову поверхню за наявності гнійних процесів, слизові оболонки, ділянки шкіри навколо очей.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Немає достовірної інформації щодо безпеки використання Гепаринової мазі у терапії вагітних та лактуючих жінок. Гепарин не проникає через гематоплацентарний бар'єр і не надходить у грудне молоко, що дозволяє використовувати цей медикаментозний засіб в терапії жінок, які годують і вагітних за серйозними медичними показаннями.

Спосіб застосування та дози

Гепаринова мазь призначена для зовнішнього нанесення на уражену ділянку тіла. Засіб слід наносити на попередньо очищену ділянку тіла з розрахунку від 0,5 мг до 1 г, що відповідає смужці мазі довжиною від 2 до 4 см, що достатньо для нанесення препарату на ділянку тіла діаметром від 3 до 5 см. Після нанесення мазь акуратно втирається в ділянку тіла легкими круговими рухами від двох до трьох разів на день. Мазь наноситься щодня до зникнення проявів запалення загалом від трьох до семи днів. За необхідності більш тривалого використання лікарського засобу буде потрібна консультація лікаря.

При лікуванні тромбозу зовнішніх гемороїдальних вузлів мазь використовується у формі ректальних тампонів. В цьому випадку просочений лікарським засобом тампон необхідно ввести у задній прохід. Також можливе нанесення мазі на прокладку: у цьому випадку засіб слід нанести на полотняну або бязеву прокладку, яку потім накладають на область, де розташовані тромбовані вузли і фіксують пов'язкою. Тривалість лікування може змінюватись від трьох до чотирнадцяти днів.

Передозування

Іноді при тривалому використанні Гепаринової мазі можливий розвиток місцевих реакцій, що проявляються почервонінням, лущенням і подразненням ділянки шкіри, а також іноді у хворих відзначається зниження чутливості шкіри в області нанесення препарату та виникнення алергічних реакцій таких, як висипання на шкірі, свербіж і гіперемія.

У цьому випадку слід негайно припинити використання препарату та за необхідності промити ділянку тіла водою з милом. Якщо в області нанесення відзначається виникнення подразнення, гіперемії чи висипів, то пацієнту слід дати будь-який антигістамінний препарат.

Побічні ефекти

У більшості випадків нанесення Гепаринової мазі не супроводжується розвитком жодних побічних симптомів, проте іноді у хворих при нанесенні препарату можуть виникати почервоніння, висипання, печіння, свербіж, підвищене лущення, геморагії, поява дрібних або великих пухирчастих висипів.

При нанесенні гепаринової мазі на значні ділянки тіла можливий розвиток системних алергічних реакцій.

Умови та термін зберігання

Гепаринову мазь слід берегти у місцях, недоступних для дітей за нормальної температури навколишнього середовища від 15 до 25 °C. Тривалість зберігання препарату з моменту виготовлення становить три роки.