Нексиум : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Езомпранзол є основною активною речовиною препарату Necium. Езомепразол – це препарат, який спеціально інгібує роботу протонної помпи тім'яних клітин слизової шлунку. Езомепразол – це ізомерна форма омепразолу. Речовина накопичується і трансформується в активну форму в секреторних канальцях, де вона інгібує роботу протонного насоса (фермент H+K+-atfase), що інгібує вироблення соляної кислоти.

Нексіум ефективно застосовується при рефлюкс-езофагіті, виразкових дефектах слизової шлунку та дванадцятипалої кишки, що в поєднанні з відповідним антибактеріальним препаратом дозволяє досягти більш високого ефекту при ліквідації Helicobacter pylori. У більшості випадків, при інтегрованому використанні Нексіум з антибактеріальними препаратами в майбутньому немає необхідності в антисекреторній монооперації.

Склад та форма випуску

Активна речовина: Езомепразол (Esomeprazol).

Препарат виготовляється у вигляді таблеток, покритих плівковою оболонкою в дозуванні 20 мг і 40 мг.

Показання

Нексіум – ліки, які застосовують у терапії синдрому Золлінгера-Еллісона, рефлюкс-езофагіту, усунення хелікобактерної інфекції та як превентивну терапію пептичних виразок при прийомі нестероїдних протизапальних засобів, а також ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки при лікуванні НПЗЗ.

Протипоказання

Нексіум не призначається особам з індивідуальною непереносимістю езомепразолу, а також непереносимістю заміщених бензімідазолів або інших компонентів лікарського засобу.

Препарат не призначається особам із спадковою непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або сахаразо-ізомальтазною недостатністю.

Езомепразол не використовується в терапії дітей віком до дванадцяти років через відсутність інформації про його застосування в лікуванні цієї категорії хворих. У терапії дітей віком від дванадцяти років препарат може використовуватися тільки в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Слід з обережністю поставитися до призначення Нексіуму пацієнтам із тяжкою формою ниркової дисфункції.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Наявних даних щодо використання езомепразолу в терапії вагітних недостатньо, тому його призначення цій категорії хворих можливе лише за суворими медичними показаннями та під наглядом лікаря. При проведенні клінічних досліджень у препарата не було виявлено ембріотоксичної та тератогенної дії, також він не має негативного впливу на родовий процес та виношування плода. На даний момент не відомо, здатний чи ні езомепразол проникати в грудне молоко, тому Нексіум не використовується в терапії лактуючих жінок.

Спосіб застосування та дози

Нексіум – препарат для прийому внутрішньо. Таблетки проковтують повністю, без пошкодження плівкової оболонки. Якщо у хворого є серйозні проблеми з ковтанням, то таблетку можна перед прийомом розчинити в ста мілілітрах води і випити не пізніше ніж через півгодини після розчинення.

При лікуванні рефлюкс-езофагіту хворі одержують по 40 мг препарату на день протягом чотирьох тижнів. Якщо симптоми хвороби зберігаються, курс лікування слід продовжити ще чотири тижні. При використанні препарату у складі протирецидивного лікування хворі отримують Нексіум по 20 мг на добу. Для усунення симптомів рефлюкс-езофагіту хворі отримують по 20 мг препарату на день протягом чотирьох тижнів. Якщо симптоми захворювання зберігаються, хворому призначають додаткове обстеження для уточнення діагнозу. Надалі препарат приймають по 20 мг щодня за необхідності.

У складі комплексного лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, викликаної хелікобактерною інфекцією, або як протирецидивну терапію пацієнти отримують по 20 мг езомепразолу разом з амоксициліном (1000 мг) і кларитроміцином (500 мг) два рази.

Пацієнти, що одержують тривалими курсами, нестероїдні протизапальні засоби отримують Нексіум по 20 мг один раз на день. Тривалість лікування виразково-ерозивного ураження слизової шлунку та дванадцятипалої кишки, асоційоване з НПЗЗ може варіюватися від чотирьох до восьми тижнів.

При лікуванні синдрому Золлінгера-Еллісона пацієнти отримують по 40 мг Нексіуму двічі на день. Тривалість лікування та доза препарату підбирається лікарем індивідуально з урахуванням клінічних проявів та загального стану організму хворого.

Якщо прийому Нексіума потребує хворий з дисфункцією печінки, то доза езомепразолу становить 20 мг на день. При призначенні препарату особам з дисфункцією нирок коригування дози не проводиться.

Передозування

При прийомі Нексіум в дозі понад 280 мг на день у пацієнта може відзначатися розвиток загальної слабкості та порушення роботи травного тракту.

На даний момент специфічного антидоту не знайдено, проте при появі симптомів інтоксикації при прийомі Нексіум хворому призначається промивання шлунку, а також проводяться симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Нексіум – ліки, які добре переносяться хворими, однак у деяких пацієнтів при його прийомі може відзначатися розвиток підвищеної сонливості, парестезій, депресії, нападів агресії, порушення сну, підвищеної збудливості, запаморочень, галюцинацій, кандидозу слизових, стоматиту, порушення формули крові, гепатиту, енцефалопатії, м'язової слабкості, суглобових болів, дисфункції печінки, фотосенсибілізації, шкірних висипів, свербежу, токсичного епідермального некролізу, алопецій, бронхоспазму, лихоманки, нефриту, підвищеного потовиділення, набряків, гіпонатріємії, порушення смаку.

Умови та термін зберігання

Нексіум слід зберігати в сухих місцях, які недосяжні для дітей за температури навколишнього середовища від 15 до 30 °С. Тривалість зберігання лікарського засобу з моменту виготовлення три роки.