Лікувати рак содою та інші мракобісні поради зі шкільного підручника

"Треба пити водний розчин соди для профілактики онкологічних хвороб та пом’якшення кашлю, відбілювання зубів, лікування грибкових захворювань і хвороб шлунково-кишкового тракту".

"Спирт використовують для компресів під час застудних захворювань".

"Сироп, який використовують для лікування сечокам’яної хвороби можна застосовувати для лікування цієї ж хвороби у тварин". При цьому згадана торгова назва цього сиропу, а сам по собі він є просто фіто-засобом, щодо якого немає перевірених та адекватних досліджень.

Це не інформація з сайту альтернативної медицини, це лише кілька прикладів порад з навчального підручника з хімії для учнів 9 класу. Тут є фото з цими порадами безпосередньо з нього. Підручник схвалений Міністерство освіти і науки України, водночас навіть після того, як громадськість почала вказувати на абсурдний зміст цієї інформації, абсолютно бездоказові джерела звідки вона походить та на її реальну небезпеку для здоров’я, в МОН зробили кілька заяв, що немає підстав, аби не рекомендувати цей підручник. Але більш того, там впевнені, що такі поради потрібні учням для тренування критичного мислення.

Вміння мислити критично неможливо виховувати з допомогою поширення небезпечних нісенітниць у навчальних підручниках. Це не просто не допоможе учням навчитися опрацьовувати інформацію та критично її аналізувати, але й нівелює їхню здатність загалом відрізняти правду та фейки. Адже здається, якщо це написано в підручнику — це скоріше за все правда. Невже комусь потрібно писати в книжці дурню, схвалювати її міністерством для навчальної програми, а потім задавати читати учням без обговорення та критичного аналізу інформації. Схоже, що у цьому випадку це саме так. Наслідки таких дій можуть бути дуже і дуже невтішні. Чому?

Тут є формулювання, які можуть створити хибну думку, що той чи інший альтернативний спосіб профілактики чи лікування може бути дієвий. Хоча насправді це не так.

Наприклад, теза про чудодійність соди для здоров’я не витримує критики. Тривале споживання соди (гідрокарбонат натрію) нерідко викликає електролітні порушення, підвищується рівень натрію в противагу зменшення рівня калію, кальцію та магнію, що може призводити до порушення у серцево-судинній регуляції, підвищення артеріального тиску, порушенню мінералізації кісток, утворення каменів у нирках, нерідко навіть до таких ускладнень, як набряк мозку. Нетривалий ефект у зменшенні симптомів печії, звісно, підкупає людей з кислотозалежними станами, при яких соду застосовують як антацид, але не як першу лінію препаратів. Проте згодом за зворотнім ланцюгом кислотність шлунку навпаки підвищується та нерідко такі експерименти ведуть до виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, часто викликають екстрені ускладнення, як перфорація та шлунково-кишкова кровотеча, допомогти при яких часто можна лише хірургічно та в умовах реанімації.

Сода для профілактики та лікування раку – це абсолютно абсурдне словосполучення, яке не має наукового обґрунтування.

Щодо профілактики. Деякі люди вважають, що ракові клітини живуть в кислому середовищі, а такі способи як сода чи спеціальна лужна дієта (коли люди відмовляються від "кислих продуктів" – м'яса, яєць, пшениці та інших зернових, цукру) на користь тих, які начебто не закислюють організм.

Пухлинний ріст зумовлюють різноманітні чинники: канцерогени, генетична схильність, радіоактивне випромінювання, імунодефіцитні стани, гормональні порушення, раціон — але не кислотність. Адже ферменти пухлинних клітин такі самі, як і в здорових. Їм потрібна та сама кислотність середовища. Жодна їжа чи сода не зможе цьому запобігти чи щось змінити. Водночас не існує досліджень, які підтверджують, що лужність якимось чином може запобігти раку.

Щодо лікування. Є ще міф, що начебто гриби викликають рак, а саме сода є способом лікування. Прихильники цієї теорії стверджують, що рак викликаний грибком кандида, і що пухлини насправді є спробою організму захиститися від цієї інфекції. Рішенням цього називають ін’єкції содою. Це навіть не лікування, яке використовується для доведених грибкових інфекцій, не кажучи вже про рак.

Єдиними визнаними медициною та офіційними ґайдлайнами способами лікування раку є хірургічне втручання, хіміє- та променева терапія, трансплантація кісткового мозку, медична таргетна, імунотерапія чи гормональна терапії. Це ті методи, які мають широку доказову базу з великої кількості адекватних досліджень на людях та схвалені міжнародними асоціаціями. Все решта – або недоказове безглуздя, або має недостатньо доказів з досліджень на людях (наприклад, проводили лише на мишах чи в пробірці), або просто спроба шахраїв наживатися на здоров’ї важкохворих пацієнтів та їхніх близьких.

Інший суттєвий недолік рекомендацій з підручника – посилання на сумнівні джерела. Там навіть вказано, що інформація була взята з сайту "Всеукраїнська асоціація пенсіонерів".

Це жодним чином не може бути адекватним ресурсом, коли йдеться про здоров’я. Їхнє вказування в підручнику фактично легітимізує достовірність цієї інформації, якою вона,очевидно, не є.

Якими мають бути поради для учнів і всіх хто піклується про здоров’я щодо пошуку та фільтрування інформації про здоров’я?

• Ретельно обирати ресурси, де читаєте про здоров’я. До таких не входять ті, що містять посилання на вигадані дослідження, або взагалі не мають посилань на докази, в яких висновки базуються на усталених традиціях чи практиках ("так лікувалися в давньому Китаї"), інформація апелює до емоцій ("одна таблетка, що вилікує рак") або висвітлена однобоко, в тексті наявні упередження та помітні логічні помилки.

• Знаходити та читати найновішу інформацію про здоров’я. Хоча медична інформація з’являється з неймовірною швидкістю, важливо орієнтуватися на найбільш сучасні дані та знання, які мають високий рівень доказовості. Якість інформації – передусім.

• Як розуміти, що інформація належної якості і має високий рівень доказовості? Найнижчий рівень мають окремі думки експертів (навіть якщо це професор), опис окремих випадків чи невеликі когортні дослідження. Найвищий — систематичні огляди та мета-аналізи. Вони є одними з найдостовірніших способів аналізу наукових даних.

• Не шукати порад в інтернеті. Дуже легко натрапити на небезпечні ресурси про здоров’я. Схоже, сайт всеукраїнської асоціації пенсіонерів саме з таких. Якщо шукати інформацію про здоров’я в мережі, це мають бути визнані наукові та медичні ресурси.

• Вдосконалюйте знання англійської мови. Більшість авторитетних ресурсів публікують інформацію саме англійською, бо це мова сучасної науки. Це хороший челендж для тих, хто ще не володіє цією мовою — працювати над її вивченням та вдосконаленням.

Критичне мислення та здоровий глузд — це те, що важливо виховувати та тренувати з раннього віку. Але однозначно не з допомогою підручника, в якому свідомо вказується небезпечна для здоров’я інформація з посиланнями на сумнівні джерела.

Сподіваюся, Міністерство освіти перегляне процес схвалення та перевірки інформації в підручниках для учнів з точки зору науки та здорового глузду, а не буде виправдовувати небезпечні нісенітниці.