Мільярди на ліки: чому сьогодні важливо рахувати не закупівлі, а врятовані життя

Щороку Україна витрачає мільярди гривень на закупівлю лікарських засобів. Це гроші державного бюджету, тобто кошти кожного платника податків.

Ми регулярно чуємо, скільки препаратів закупили, скільки договорів уклали та скільки пацієнтів планують забезпечити лікуванням.

Але значно рідше звучить інше запитання: який результат дали ці витрати?

1. Чи стало менше смертей?
2. Чи справді люди почали отримувати ефективніше лікування?
3. Чи зменшилася кількість ускладнень і повторних госпіталізацій?

Саме навколо цього сьогодні дедалі частіше будується фармацевтична політика у розвинених країнах.

Закупити ліки – ще не означає допомогти пацієнту

Україна досить детально регулює фармацевтичний ринок. Держава контролює реєстрацію препаратів, їхню якість, рекламу, державні закупівлі та окремі механізми компенсації вартості ліків.

Однак виникає цілком логічне запитання: чи достатньо просто закупити ліки?

• Для чиновника успішною може виглядати програма, у межах якої закуплено тисячі упаковок препарату.
• Для пацієнта все значно простіше. Його цікавить лише одне: чи допоможе це лікування саме йому.

Саме тому у світі дедалі більше уваги приділяють не кількості закуплених препаратів, а результатам лікування.

Як це працює у світі

Підхід розвинених країн досить простий.

• У США після реєстрації препарату окремо вирішують питання його фінансування державними або страховими програмами.
• У Німеччині оцінюють, чи має новий препарат реальні переваги перед лікуванням, яке вже використовується. Від цього залежить подальше ціноутворення.
• У Великій Британії експерти аналізують не лише ефективність препарату, а й те, чи виправдані витрати держави на його використання.

Ідея одна: новий препарат повинен бути не просто новим. Він має довести, що реально покращує результати лікування.

А що в Україні?

В Україні також існує державна оцінка медичних технологій (ОМТ). Простими словами, експерти аналізують, чи є препарат ефективним, безпечним і чи виправданою буде його закупівля за бюджетні кошти.

Проте не менш важливо, щоб після закупівлі суспільство бачило не лише фінансовий звіт, а й результати лікування.

Наприклад:

• чи стало менше ускладнень;
• чи покращилася якість життя людей;
• чи скоротилася кількість госпіталізацій;
• чи отримали пацієнти вчасно необхідну терапію.

Саме такі показники зрештою демонструють ефективність державної програми.

Чому це важливо кожному?

Уявімо дві ситуації.

Один препарат коштує 5 тисяч гривень, інший – 100 тисяч.

Якщо дорожчий засіб суттєво зменшує смертність, допомагає уникнути операцій або повертає людину до нормального життя, його висока ціна може бути виправданою.

Але якщо різниця між препаратами мінімальна, виникає закономірне запитання: чи варто державі витрачати значно більше коштів саме на нього? Кожна зайва витрачена гривня – це потенційно недофінансоване лікування для іншого пацієнта.

Не упаковки, а здоров'я людей

Для більшості українців абсолютно неважливо, скільки тендерів провела держава або скільки упаковок ліків закупили.

Людей хвилює інше.

• Чи буде лікування сучасним та ефективним.
• Чи допоможе воно уникнути тяжких ускладнень.
• Чи можна буде швидко отримати необхідний препарат.

Україна вже навчилася організовувати масштабні закупівлі лікарських засобів. Наступний логічний крок – навчитися системно оцінювати, який результат вони дають. Адже для пацієнта головне не кількість закуплених упаковок чи освоєні бюджетні кошти, а можливість вчасно отримати ефективне лікування, уникнути тяжких ускладнень і повернутися до нормального життя.