Нові умови реклами ліків від МОЗ спантеличили експертів
Що можна, а що ні? МОЗ України вкотре запропонувало змінити умови реклами лікарських засобів, які викликали обурення у експертів та представників фармбізнесу. Питання популяризації ліків не розкрите або розкрите на користь конкретних виробників, - вважають фахівці, називаючи нові умови МОЗ абсурдними.
Ще одне нововведення від чиновників - створення Єдиного регуляторного органу у фармацевтичній сфері також обурило експертів та виробників. Фінансовий статус майбутнього контролюючого органу, який "самостійно зароблятиме, завдяки платежам учасників фармацевтичного ринку" викликає чимало запитань. Наскільки виправданими є нововведення МОЗ і чому вони все більше нагадують товарно-ринкові відносини з виробниками?
На правах реклами: нові критерії МОЗ
Реклама лікарських засобів в Україні досить довго належала до табуйованих тем, оскільки Перелік лікарських засобів, заборонених для реклами, мав чимало невідповідностей із даними Державного реєстру препаратів. Щоб нібито вдосконалити ці критерії, МОЗ вирішило запровадити нові рішення, які експерти вважають украй неоднозначними.
"У МОЗ знову граються з рекламою ліків. Дійшло до абсурду. МОЗ фактично відпрацьовує бізнес-замовлення виробників і начхати хотів на споживачів", - пише у своїй сторінці Facebook керівник громадської організації "Союз споживачів медичної продукції" Владислав Онищенко.
В умовах заборони рекламування безрецептурних ліків наразі так:
торгова назва лікарського засобу та/або міжнародна непатентована назва (МНН) та форма випуску готових ліків така сама, як і препарату, рекламування якого заборонено.
МОЗ запропонувало наступну редакцію цього пункту: торгова назва (включаючи торгову марку або найменування виробника) лікарського засобу така сама, як і лікарського засобу, який відпускається за рецептом лікаря.
Тобто тепер препарати з однаковою МНН можуть мати як рецептурний статус, так і безрецептурний. При цьому одні заборонено рекламувати, інші з такою ж діючою речовиною, дозволено.
До цього нововведення, якщо препарати з певною МНН мали рецептурний статус, то й безрецептурні засоби з такою МНН не мали права рекламуватися. МОЗ пропонує цю норму прибрати, що викликає занепокоєння експертів, включаючи виробників і споживачів.
Хто фінансуватиме Єдиний регуляторний орган?
Створення Єдиного органу державного контролю лікарських засобів – одна з основних цілей МОЗ і вимога нового Закону "Про лікарські засоби" який ще не набрав чинності. На перший погляд, ініціатива створення державного контролюючого органу у фармацевтичній галузі – важлива умова для створення євроінтеграційного фармацевтичного ринку.
Однак експертів здивували положення дорожньої карти створення цього органу, яку представила заступник міністра охорони здоров'я України з євроінтеграції Марина Слободніченко. Особливо цікавий пункт про фінансову незалежність Єдиного органу контролю:
"Орган державного контролю має бути фінансово спроможним: згодом він отримає можливість самостійно заробляти завдяки платежам учасників фармацевтичного ринку", - пояснила Слободніченко.
Що саме мають на увазі чиновники під "платежами учасників", - поки невідомо, однак виробники та експерти фармринку не приховують подив: яким чином державний контролюючий орган у фармацевтичному секторі може брати якісь платежі з учасників ринку? Як би там не було, МОЗ наполегливий у своїх "інноваційних" рішеннях, які дедалі більше нагадують товарно-ринкові відносини з виробниками.