Онкомаркери: які бувають і що означають

Онкомаркери: які бувають і що означають

Онкомаркери – це речовини, що виробляються у організмі у разі розвитку у ньому онкологічних процесів. У деяких випадках ці речовини виробляються раковими клітинами. Деякі з видів онкомаркерів специфічні для одного виду раку, а є такі, які виявляються при декількох видах онкологічної патології. Онкомаркери виявляються у крові, сечі чи тканинах.

Термін "онкомаркери" може відноситися до білків, які виробляються деякими видами ракових клітин в організмі. Іноді онкомаркери також називають біомаркерами.

Визначення онкомаркерів вперше було озвучено на п'ятій Міжнародній конференції з онкомаркерів людини, що проходила в Стокгольмі в 1988 році і звучало так: "Біохімічними пухлинними маркерами називаються речовини, які виробляють пухлинні клітини і секретують їх в біологічні середовища, у яких їх кількісно визначають неінвазивними методами".

Лікарі часто використовують тести на онкомаркети для того, щоб дізнатися, чи людина має онкологію. Крім цього, дані дослідження можуть допомогти лікарю більше дізнатися про рак та розробити оптимальну схему лікування.

За структурою онкомаркери можуть бути різними, але в більшості вони є білками або похідними білків, які мають зовсім іншу структуру, ніж нормальні речовини і не виробляються або виробляються в мінімальній кількості в організмі здорових людей. Онкомаркери у нормі можуть вироблятися ембріональними клітинами.

Якщо в крові дорослої людини виявляються біомаркери – це очевидна ознака того, що у людини новоутворення. Іноді правильно виявлена кількість пухлинних маркерів може дозволити виявити рак на 1-6 місяців раніше, ніж за допомогою інших діагностичних методів.

Статистичні дані вказують на те, що зараз фахівці все частіше виявляють онкологічні маркери в крові не лише літніх осіб та молодих людей, а навіть й дітей. Збільшення числа онкологічних захворювань фахівці пов'язують із погіршенням екологічної обстановки, ослабленням імунітету та шкідливими звичками.

Навіщо здавати на онкомаркери

Вони допомагають визначити, чи існує ризик розвитку онкозахворювання у конкретного хворого.

З їхньою допомогою вдається виявити уражений орган ще до того, як буде проведена детальна діагностика.

З їхньою допомогою проводять оцінку якості проведеного оперативного лікування.

На що слід звернути увагу:

  • чи підвищені показники онкомаркерів;

  • який тип онкомаркерів підвищений;

  • чи потрібно міняти схему терапії.

Найчастіше успіх лікування раку залежить від ранньої діагностики.

Види онкомаркерів

Для кожного типу злоякісного чи доброякісного новоутворення характерне виділення своїх специфічних антигенів. Найчастіше призначаються дослідження на такі типи онкомаркерів:

АФП (Альфа-фетопротеїн – це гормон, який у нормі у дорослої людини міститься у дуже низькій концентрації, призначається при підозрі на гепатоцелюлярний рак, при метастазуванні з інших пухлин у тканині печінки);

ХГЛ (Хоріонічний гонадотропін людини гормон – у здорових людей підвищується при вагітності, він захищає плід від негативного впливу материнського імунітету. Підвищення ХГЛ у чоловіків та у не вагітних жінок вказує на наявність злоякісного процесу – це можуть бути трофобластичні пухлини, хоріонкарцинома яєчника або плаценти, або рак яєчок);

ПСА (Простат-специфічний антиген - глікопротеїн з протеазною активністю, це найчутливіший антиген, який використовують для діагностики раку передміхурової залози);

РЕА (Раково-ембріональний антиген – білок, який у нормі виробляють ембріональні клітини та клітини плода, він у нормі в крові дорослих людей міститься у низькій концентрації, його підвищення характерне для раку товстої та прямої кишки, а також раку дихальних шляхів);

СА - 125 ( Це онкомаркер яєчників та матки, визначення рівня його в крові не дозволяє поставити остаточний діагноз, але при цьому допомагає виявити жінок з потенційно високим ризиком розвитку раку яєчників);

СА 15-3 (Онкомаркер молочної залози, він має досить високу специфічність по відношенню до раку молочної залози, що дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях, а також визначити якість лікування, виявити на початковому етапі появу метастазів та рецидивів захворювання);

СА 19-9 (Призначається для виявлення новоутворень підшлункової залози, шлунку, жовчного міхура, яєчників, стравоходу, печінки, колоректального раку та метастатичного раку печінки, також його іноді призначають для виявлення деяких захворювань печінки та інших захворювань травного тракту не пов'язаних з виникненням онкопатології).

Навіщо призначають визначення рівня онкомаркерів

Визначення рівня онкомаркерів використовується в діагностичних цілях для виявлення локалізації та стадії злоякісного процесу, а також складання прогнозу.

Враховуючи, що визначення онкомаркерів – це досить інформативне дослідження, тому його включають до цілого ряду діагностичних програм.

Визначення онкомаркерів - це реальна можливість виявити онкопатологію не тільки на ранніх стадіях, але навіть у тому випадку, коли злоякісний процес перебуває ще на нульовій стадії. Це дослідження – ідеальний спосіб перевірити ефективність терапії, а також своєчасно виявити рецидив хвороби.

Однією з головних особливостей онкомаркерів вважається те, що їхнє підвищення в крові не завжди вказує на наявність злоякісного процесу.

Що необхідно знати при здачі крові на онкомаркери

За своєю суттю це дослідження – це найпростіший забір крові з вени, він нічим не відрізняється від забору крові при біохімічному дослідженні.

Однак, щоб отримати максимально точні результати аналізу, необхідно пам'ятати, що:

цей аналіз слід здавати натще (останній прийом їжі можливий за 8 годин до дослідження);

за добу перед здаванням крові заборонено вживати алкоголь;

забір крові здійснюється у положенні лежачи або сидячи.