Ожиріння як хронічне захворювання: коли тіло грає проти вас
У XXI столітті ожиріння більше не асоціюється лише з фастфудом і диваном. Це — хронічне рецидивуюче мультифакторне захворювання зі складною нейроендокринною регуляцією, на яке впливають не лише ваші звички, але й гени, гормони, мікробіом, і навіть дитяча травма.
Діагноз: ІМТ ≥ 30 кг/м²
Формально все просто: взяли вагу, поділили на зріст у квадраті. Але реальність складніша: ІМТ не враховує м’язову масу, тип ожиріння (вісцеральне чи підшкірне) і не дає уявлення про метаболічні ризики. Саме вісцеральне (абдомінальне) ожиріння є найнебезпечнішим — воно асоціюється з підвищеним ризиком інсулінорезистентності, гіпертонії, інфарктів, інсультів і онкопатологій (особливо колоректального раку).
Гормони: хто насправді керує вашим апетитом
✅ Що правильно:
- Грелін: секреція з дна шлунка, пік перед прийомом їжі, стимулює гіпоталамус через Npy/AgRP-нейрони — викликає голод.
- Лептин: виділяється адипоцитами, пригнічує апетит через POMC-нейрони. При ожирінні — лептинорезистентність, тобто сигнал "я ситий" не доходить.
- GLP-1 (глюкагоноподібний пептид-1) — інкретиновий гормон, який знижує апетит, уповільнює спорожнення шлунка, покращує секрецію інсуліну (так, саме на цьому базуються препарати типу семаглутиду, що стали блокбастерами по продажам).
- Орексин, нейропептид Y (NPY) — стимулюють харчову поведінку, особливо при стресі або нестачі сну.
- Урокортин — аналог кортикотропін-рилізинг гормону (CRH), але має інші рецептори (CRHR2). Його дія — скоріше антистресова.
- Меланінконцентруючий гормон (MCH) — стимулює апетит, діє через латеральний гіпоталамус.
Генетика vs сила волі
До 70% ІМТ може пояснюватись спадковістю. Найбільш вивчена — мутація в гені MC4R, яка викликає порушення центральної регуляції апетиту (майже у 2–5% людей із тяжким ожирінням). Але генетика — це не вирок, а фон. Епігенетичні зміни (харчування матері, стрес у дитинстві, рівень BPA в організмі) можуть вмикати чи вимикати ці гени.
📌 Факт: У дітей, народжених від матерів з ожирінням, ризик власного ожиріння у 4 рази вищий.
Мікробіом: бактерії, які роблять вас пухкими
Відомо, що висока частка Firmicutes і низька Bacteroidetes корелює з ожирінням. При порушеному мікробіомі кишечник краще "вичавлює" калорії з їжі. Антибіотики в дитинстві — ризик розвитку ожиріння (особливо у перші 6–12 місяців життя).
Сон, стрес і ваша нічна шаурма
- Дефіцит сну → ↑греліну, ↓лептину → постійний голод → ожиріння.
- При цьому хронічний стрес стимулює кортизол, який також сприяє накопиченню вісцерального жиру.
- Ну і класика: емоційне переїдання — те, чого не навчать у школі, але чим страждає кожен третій офісний працівник.
Токсична хімія навколо
Ендокринні руйнівники (BPA, фталати, діоксини) впливають та стимулюють адипогенез і роблять із вас ходяче жиросховище. Сучасна хімія — це не лише плями від кетчупу, а ще й нова ера метаболічних розладів.
Компульсивне переїдання ≠ слабкий характер
Це клінічний діагноз з МКХ-11. Переїдання + сором + відсутність компенсаторної поведінки. Лікується не порадами з Instagram, а психотерапією і, іноді, медикаментами.
Медикаментозне лікування ожиріння (коротко)
1. GLP-1 агоністи
🔹 Семаглутид — Ozempic, Wegovy, Rybelsus
🔹 Ліраглутид — Saxenda, Victoza 📉 Втрата ваги: до 15–25%
2. Комбінована терапія (антидепресант + антагоніст опіоїдів)
🔹 Бупропіон + налтрексон — Mysimba, Contrave 📉 Втрата ваги: до 8%
3. Інгібітор ліпази
🔹 Орлістат — Xenical, Alli 📉 Втрата ваги: 3–5%
4. Комбінація стимулянта і антиконвульсанта
🔹 Фентермін + топірамат — Qsymia 📉 Втрата ваги: до 10% (не доступна в Україні)
Бариатрична хірургія
- Операції зі зменшення шлунка або обхід частини кишківника (рукавна гастропластика, шлункове шунтування). Найефективніший метод при тяжкому ожирінні — дає стабільну втрату 25–45% ваги.
Ожиріння — це не питання сили волі, а результат складної взаємодії генів, гормонів, мікробіоти, сну, психічного здоров’я та середовища. Лікувати його порадами "просто не їж солодке" — це як лікувати діабет молитвами.
Найбільш ефективний підхід — індивідуалізоване довготривале лікування із залученням мультидисциплінарної команди: лікаря, дієтолога, психотерапевта та за потреби — фармакотерапії або хірургії.