"Пацани, дайте кістковий мозок": лікар розповів, чому в Україні не проводять трансплантації
Найчастіше збір сотень тисяч гривень на операцію з пересадки кісткового мозку - єдиний шанс на життя для хворих на лейкоз і рак. І його можна отримати тільки в закордонній клініці.
Через якісь бюрократичні зволікання в Україні не проводять ТКМ (трансплантація кісткового мозку) від неспоріднених донорів, а також скільки може заощадити держава, налагодивши систему в Україні розповів завідувач відділенням трансплантації кісткового мозку "Охматдит" Олег Рижак, якого цитує force-news.com.
За словами Рижака, якщо такі операції проводити в Україні, то це буде дешевше в п'ять разів, ніж відправляти дитину за кордон.
"Ми виграємо час. Адже відправка в іноземну клініку з урахуванням збору всіх необхідних документів займає кілька місяців, а на рахунку кожен день. За стандартами ЄС на 1 мільйон населення потрібен один трансплантаційний центр на 6 ліжок. Так, зараз є ті, хто повинен отримати лікування за кордоном, і його має сплатити держава. Але паралельно потрібно створювати свою систему. А в цьому напрямку не робиться нічого", - говорить він.
За словами медика, головна проблема в тому, що в українці не мають доступу до неспоріднених трансплантатів, а отримати його можна тільки через реєстр, коли він запрацює. Йдеться про локальний реєстр - віртуальну комп'ютерну базу. Щоб увійти до міжнародного реєстру, потрібно мати свій місцевий.
"Ми не можемо подати туди заявки, оскільки для цього немає розроблених форм, щоб зробити запит на донора. Форма забезпечує захист його персональних біологічних даних. Але цей бланк що не розробили і не затвердили в Міністерстві охорони здоров'я. А ми ж за процедурою не можемо просто написати листа: "Ей, пацани, дайте для Васі кістковий мозок! Терміново пересадити треба". Тому зараз реєстр існує тільки на папері", - пояснює він.
На питання про те, яким повинен бути реєстр, щоб він нормально функціонував, Рижак наводить приклад Білорусі. "У Білорусі на старті такий список включав всього лише 40 протипованих донорів, тобто повинен бути визначений їхній тканинний тип, сумісність за методикою "Хай Резолюшн". Провести таку процедуру для сім'ї з чотирьох чоловік обійдеться в 3000 євро. У нас вже давно є для цього обладнання, подароване волонтерами. Але МОЗ не закуповує нам реагенти", - говорить він.
Медик зазначає, що такий стан речей вигідний тим, хто займається медичним туризмом.
"Це серйозний бізнес. У всьому світі існують компанії, які займаються цими речами, в Україні - таку функцію на себе перебирають окремі благодійні фонди. Так ось, подібні фірми, вони активні на ринку. Мені, наприклад, особисто дзвонила якась доктор Римма з Єрусалиму, і питала: "Навіщо вам вся ця морока з операціями". І пропонувала відправляти пацієнтів до них, отримуючи 15% відкату. Непогана сума від 150 тисяч євро. Нормальний бізнес. Турки з такою ж пропозицією особисто приходили", - відзначає він.
Він також і інший спосіб заробітку - подвійне фінансування.
"Пацієнта "ставлять" на збір коштів для лікування за кордоном. Але тільки після того, як людина отримала висновок Міністерства охорони здоров'я на виділення грошей. Виходить, що трансплантацію фінансує МОЗ і одночасно збираються внески благодійників. І пацієнт їде за гроші держави, а куди діваються пожертви - ніхто не знає, адже благодійний фонд не підлягає госаудиту. Вони кажуть - це піде на іншу дитину, але її теж ставлять на збір після виділення грошей державою. Вони кажуть - так ми даємо на проживання та харчування, але ви мене вибачте, ви ж набагато більше збираєте, ніж потрібно на їжу і житло", - нарікає Рижак.
Як раніше повідомляв "Обозреватель", педіатр пропустив гігантську пухлину у дитини і втратив час.