Пацієнт матиме можливість перевірити: як працюватиме система E-health в Україні

У квітні цього року очільники від МОЗ презентували єдину електронну систему охорони здоров’я "E-Health", що покликана об’єднати реєстри медичних закладів, лікарів та пацієнтів, спростить процедуру запису до лікаря та стане мотивацією для кожного медпрацівника заробляти більше.

Більше того, новітні технології, таким чином, стануть доступними, як для столичного терапевта, так і для сільського фельдшера, що виконує функцію сімейного лікаря у селі.

Про те, як працюватиме система, що вона дасть лікарям та пацієнтам, а також про те, як захищатимуть персональні дані пацієнтів розповів "Мед.Обозу" керівник проектного офісу "E-Health" Роман Бугай.

- Розкажіть, будь-ласка, що таке взагалі E-Health? Як працюватиме система?

Згідно проектного опису, є дві цілі - короткострокова та довгострокова.

Якщо ми говоримо про довгострокову, то це переведення в електронну версію усіх даних та процесів у сфері охорони здоров’я: від запису до лікаря, до електронного рецепту і оформлення медичної картки. Але перед тим, як перейти до довгострокових цілей, нам потрібно фокусування.

Нашим першим кроком буде підтримка реформи фінансування первинної ланки охорони здоров’я.

Напевно ви чули про закон України про державні фінансові гарантії, який був прийнятий у першому читанні. І, який, як ми очікували, буде прийнятий у другому читанні, але на жаль, знов не встигли проголосувати за нього. І голосування нині перенесено на осінь.

Цей закон про зміну фінансування у сфері охорони здоров’я передбачає, що тепер фінансування лікарів первинної ланки - це, перед усім, терапевти, лікарі сімейної медицини, педіатри - не буде відбуватися за схемою: одна зарплата для всіх, ставка, плюс "за вислугу років", додаткові курси підвищення кваліфікації тощо. Тепер лікарі будуть отримувати гроші за пацієнта.

Наприклад, якщо я, як пацієнт, "прописався" до сімейного лікаря і хочу, щоб він був моїм сімейним лікарем, який мені надаватиме повний пакет медичних послуг, гарантованих державою, то я маю підписати з цим лікарем декларацію.

Згідно цієї декларації держава платитиме лікарю капітаційну ставку, так звану "подушну виплату" (за 1 людину – Авт).

Які є ризики при підписанні такої декларації?

Щоб підписувати декларації між лікарем і пацієнтом у паперовому вигляді, то існує велика ймовірність зловживань. Досвід інших країн показує, що коли вони переходили від радянських систем фінансування до більш сучасної, європейської форми фінансування, то "на папері" кількість населення зростала вдвічі - з’являлися "мертві душі".

І перевірити правдивість даних на центральному рівні або верифікувати їх було вкрай складно або практично неможливо.

Електронний інструмент створить додаткові можливості для перевірки, тому що за одного пацієнта держава платить лише один раз. Держава платить тому сімейному лікарю, з яким пацієнт дійсно підписав оцю декларацію.

Для чого в цілому, Україні потрібна дана електронна система?

Коли ми говоримо про E-Health і про ці завдання, то перше - це підтримати реформу фінансування в електронному вигляді, оцю приписну кампанію. Тобто підтримуючи приписну кампанію, ми закладаємо основу для подальшого довгострокового розвитку електронної системи охорони здоров’я.

Таким чином, коли буде відбуватися приписна кампанія між лікарями і пацієнтом, у нас буде створено три базові реєстри: реєстр медичних установ, реєстр лікарів (перш за все сімейних лікарів - Авт.) та реєстр пацієнтів.

Маючи ці реєстри, ми зможемо розбивати всі інші наступні кроки електронної системи охорони здоров’я або E-Health. Тому що, коли будуть з’являтись новіші дані, ми зможемо їх прив’язувати безпосередньо до пацієнта от з цього реєстру.

- Але ж в Україні працює вже певна кількість інформаційних систем...

Зараз в Україні медичні інформаційні системи встановлені у лікарнях. Вони різні і ніяк між собою не пов’язані. Якщо пацієнт з однієї лікарні переходить у іншу, в одній одна інформаційна система, у другій друга . Ці дані ніяк між собою не можуть бути пов`язані.

Тобто, мені, як пацієнту, доведеться здавати ті самі аналізи, заповнювати ті самі дані, повторювати дуже часто одні і ті самі процеси.

Якщо ми закладемо на центральному рівні в базовому реєстрі цю інформацію, її можна буде прив’язати. І тоді вже не пацієнт буде ходити за даними, а дані за пацієнтом. Пацієнт буде бачити інформацію про дані і лікар, з іншого боку, теж матиме можливість доступу до всієї інформації про пацієнта.

І відповідно, ця короткострокова ціль закладатиме підвалини розвитку довгострокової E-Health в Україні.

Які головні завдання стоять нині для системи?

Якраз у цьому році і є наше завдання - у пілотному режимі запустити цю систему. Але крім системи підтримки фінансування первинної ланки системи охорони здоров’я ми в електронному вигляді будемо підтримувати програму "доступні ліки". Це програма відшкодування вартості ліків. Ця програма також запущена на папері і верифікація рецептів теж дуже обмежена.

Відповідно, ці дві частини - підтримка капітації та підтримка реімбурсації - наші дві цілі на цей рік в електронній системі охорони здоров’я .

І ми розпочнемо створення трьох плюс одного реєстрів. Якщо для програми кавітації реєстр установ та реєстр лікарів, то для програми реімбурсації ще додається реєстр аптек і реєстр рецептів.

Якщо підсумувати, для споживача, для звичайної людини, то система EHealth - це глобальна комп’ютеризована система, яка матиме корисні реєстри та спростить доступ до лікарів, лікарень тощо?

В довгостроковій перспективі-так. У кроткостроковій перспективі пацієнт буде впевнений, що держава платить за нього лише тому лікарю, з яким він підписав декларацію, у якого він обслуговується. І що держава за цього пацієнта платить лише раз.

Відповідно, ми, як громадяни, як пацієнти, будемо впевнені, що на нас зайві гроші не витрачаються. Якщо ми користуємося системою охорони здоров’я, плата відбувається, якщо не користуємося, плата не відбувається. Пацієнт буде упевнений на першому етапі принаймні у тому, що ті гроші, які витрачаються на пацієнта, витрачатимуться цілеспрямовано і він матиме можливість це перевірити.

До того ж, програма дасть можливість побачити, які медичні установи вже приєдналися, які лікарі приєдналися до реформи, до якого лікаря записалося 2 000 пацієнтів, а до кого 10. Вона дасть можливість зробити базову оцінку в кого більший попит. Це ті речі, які програма буде давати вже цього року.

Скільки лікарень вже приєдналися до даної системи?

Програма вже запущена під ГО "Transparency Int Ukraine", бо для того, щоб її запустити на загальному офіційному рівні, потрібне прийняття законопроектів, яких ми чекаємо. І в законопроектах, у попередніх версіях, було зазначено, що система для виплат стає обов’язковою від 1 квітня 2018 року.

Ми запустились у пілотному, добровільному режимі. В кінці червня ми запустили у тестовому режимі реєстрацію медичних установ. Знову ж таки, тих медичних установ і тих головних лікарів, які хочуть спробувати, потестувати, що як працює, щоб ми могли вносити деякі коригування, правки, і налаштовувати систему під її обов’язковість. Станом на 22 червня було зареєстровано 281 медустанов з абсолютно різних регіонів всієї країни: від села у Миколаївській області до великих міст Києва, Дніпра, Черкас тощо.

Наступними кроками з нашого боку буде запуск в пілотному, добровільному режимі реєстрація лікарів первинної ланки і пацієнтів.

Як встановлюється система і чи потребує вона коштів для її впровадження?

Це якраз важлива річ. Коли ми говоримо про перші кроки, то нашою метою не була розробка якоїсь однієї програми, яка б покрила усю країну. В Україні існує ринок медичних інформаційних систем - "Поліклініка без черг", Medic, Healthy тощо. Їх більше 30 в Україні. Наше завдання було дати їм можливість перелаштуватися, обмінятися даними в тому форматі, який би ми могли сприймати на центральному компоненті.

Відповідно, ми не говоримо про одну програму. Йдеться про створення державних реєстрів, до яких під`єднуються і будуть під`єднуватися всі інформаційні системи, які встановлені в лікарнях. Будь-які працюючі, зараз таких інформаційних систем вже 6, які доєдналися до центрального компоненту, а саме: EMCIMED, Доктор Элекс, Healthy, Medics, "Поліклініка без черг" і "Медстар солюшн". 6 інформаціних медичних систем, які дозволяють реєструватися у центральному медичному компоненті.

Деякі з цих систем вже установлені у лікарнях - на комп’ютерах лікарів. Це так звані десктопні рішення, для яких необхідно встановити програму на комп’ютері, і через неї відправляти цю інформацію в центр. А є системи, які використовують хмарні технології.

Наприклад, Healthy, Medics, "Поліклініка без черг" - для них не потрібно встановлювати ніякого додаткового софта. Необхідно просто зараз зайти на наш сайт http://ehealth.com.ua/ і там буде велика кнопка "реєстрація". Лікарю достатньо перейти за цим посиланням, обрати одну інформаційну систему, яка йому більше до вподоби і через неї зареєструватись. Там навіть не треба нічого встановлювати. Все в онлайн режимі з доступом до мережі інтернет. Вся інформація відправляється в центр і реєструється медична установа.

Зараз вона безкоштовна і такою і буде. Для лікарів і пацієнтів вона буде безкоштовною.

Існує велика різниця між великими містами і райцентрами, селами. Справа в тім, що не у кожній медичній установі є бодай один комп`ютер. Що робити в такому випадку?

В цьому питанні є дві складові. Перша складова - це де ми хочемо бути. Чи ми і далі хочемо бути без комп’ютерів і без інтернету, чи ми все таки хочемо переходити до комп’ютеризації. Ми говоримо про те, що нам необхідно переходити до комп’ютеризації.

Наприклад, в теперішній версії закону передбачено, що з 1 жовтня 2018 року національна служба здоров’я України - це та служба, яка буде створена і буде платити лікарям або центрам медичної допомоги за пацієнтів. Вона буде платити лише на основі інформації, внесеної в електронну систему охорони здоров’я

Відповідно, якщо лікарі не внесуть , то вони не зможуть отримати оплати.

Тобто ми встановлюємо певну дату, до якої потрібно буде підготуватися. З одного боку, ті виплати, які будуть проводитися за пацієнтів, вони дозволятимуть лікарям, у яких є попит у пацієнтів, отримати набагато більший дохід. Тобто, маючи мотивацію і відповідно більший дохід, їм буде вигідно все-таки купити комп’ютер і налагодити доступ до мережі інтернет.

Це також може бути рішення центральних місцевих органів влади. Відбувається децентралізація і, відповідно, більше грошей лишається у місцевих бюджетах. Тому лікарі повинні будуть створювати запит до органів місцевої влади щодо базової комп’ютеризації.

З іншого боку, ми розуміємо, що цей процес не буде швидким. Саме тому для приписної кампанії система розроблена так, що не потрібно мати обов’язково постійний доступ до інтернету. Лікар буде підписувати з пацієнтом декларацію у паперовому вигляді. Щойно у нього з`явиться можливість, він або одразу вносить у систему, якщо є доступ до інтернету, або пізніше, якщо доступу немає.

Наприклад, лікар поїхав у село, пройшов по пацієнтах і підписав декларації. Потім, йому необхідно буде піти (туди, де є доступ до інтернету і комп’ютеру – Авт. ) і внести цю інформацію у систему. У такому випадку потрібно буде додавати копію документів пацієнта, для того аби ми могли перевіряти.

Але можливість підписати декларацію на папері, докласти копію паспорта чи ідентифікаційного коду і пізніше завантажити дані у систему, буде існувати.

Це саме стосується і фельдшерів, які можуть виступати як сімейні лікарі у сільській місцевості?

Так, бо вони і є сільськими сімейними докторами.

Тепер справа у комп’ютерній грамотності. Але як я розумію, це особиста мотивація кожного лікаря….

Так, з точки зору фінансів, то з одного боку створюється мотивація, з іншого ми запускаємо програми навчання. Ми вже їздимо по регіонах.

Доведеться вчитися всім. Наше завдання буде дати інструменти і можливості для навчання. Але мотивація має йти звичайно від лікаря і в цьому випадку вона може навіть монетизовуватися.

На перших етапах навчання безкоштовне, але з часом лікар буде робити це власним коштом. Але все, що вимагається від лікаря і пацієнта державою, буде безкоштовно. Проект запускається від міжнародних донорів, тому в наших інтересах надати можливість лікарям навчатися за рахунок програм, які входять в проект.

Безпека даних пацієнта

Як охоронятимуться дані пацієнтів?

В цьому році медичні дані пацієнта ще не завантажуватимуться у центральну систему. Лише паспортні дані та прізвище і ім’я.

Оскільки приєднання наразі добровільне, то лікарі, які приєднують лікарні до системи, дають згоду на обробку даних.

Паралельно існує вимога в українському законодавстві щодо захисту персональних даних. Система матиме сертифікат комплексної системи захисту інформації. Всі вимоги до безпеки даних стосуватимуться як медичних інформаційних систем, так і центрального компоненту.

І ми вже готуємося до запуску цієї сертифікації. Паралельно, разом з компанією Делойт, ми запустили вже процес щодо міжнародної сертифікації безпеки. У світі існує такий стандарт безпеки ISO 27001. І ми зараз робимо перші кроки, щоб більшість норм були імплементовані у систему до 1 квітня 2018 року.

Ці два перші моменти безпеки стосуються більше безпеки інфраструктури - де мають знаходитися сервери, як вони мають бути захищені та хто повинен мати доступ до них.

Питання самого коду системи - відсутність дірок (багів) у самій системі. Щоло цього, ми теж ведемо перемовини з командою "білих" українських хакерів, спеціалістів з безпеки. Вони вже зробили початковий аналіз коду та підтвердили його високу якість. Будемо робити додаткові тести і перевірки.

Головне, ми удемо дотримуватися вимог українського законодавства та міжнародних норм.