Поліомієліт – реальна загроза для дітей України

Як повідомляє Центр Громадського здоров'я МОЗ України, ситуація з поліомієлітом у країні викликає занепокоєння. У вересні було зареєстровано випадок паралічу у 17-місячної дитини на Рівненщині, при цьому за 2021 р. рівень охоплення вакцинацією становив 53%.

Навіть поодинокий випадок поліомієліту вважається спалахом і потребує невідкладних дій. Стандартні операційні процедури ("Реагування на спалах поліовірусу") передбачені Глобальною ініціативою щодо викорінення поліомієліту.

Фахівці IAMAT (Міжнародна асоціація медичної допомоги мандрівникам) попереджають, що в Україні існує ризик передачі вірусу поліомієліту і перед поїздкою всім мандрівникам слід переконатися, що вони пройшли повну вакцинацію від поліомієліту.

Для запобігання міжнародному розповсюдженню вірусу деякі країни вимагають, щоб мандрівники отримували додаткову вакцину бустера до в'їзду в країну. Бустерна доза також рекомендується особам, які здійснюють тривалі поїздки (4 тижні та більше) до країн з ризиком передачі вірусу поліомієліту.

Що таке поліомієліт

Поліомієліт, або дитячий параліч – інфекційне захворювання, яким заражаються переважно діти. Він вражає рухові нейрони центральної нервової системи та може призвести до незворотного паралічу різних частин тіла і, зрештою, до смерті через знерухомлення дихальних м'язів.

Збудник

Поліовіруси – невеликі одноланцюгові РНК-віруси, що належать до підгрупи ентеровірусів сімейства Picornaviridae. Люди – єдиний резервуар вірусу поліомієліту.

Існує три різні серотипи дикого поліовірусу (ДПВ) типів 1, 2 і 3, і інфекція або імунізація одним серотипом не викликає імунітету проти двох інших серотипів.

Поліовірус дуже заразний з рівнем сероконверсії 90-100% серед домашніх контактів.

У групі ризику знаходяться всі нещеплені люди. Немовлята у перші шість місяців можуть мати певний захист від пасивно переданого материнського імунітету. Діти до п'яти років наражаються на найбільший ризик зараження інфекцією.

Інкубаційний період становить приблизно 7-10 днів (діапазон 4-35 днів) і приблизно у 25% інфікованих людей розвиваються легкі клінічні симптоми.

Клінічні особливості та наслідки

Інфекції поліовірусу можуть призводити до цілого ряду клінічних проявів – від субклінічної інфекції до паралічу та смерті.

Більшість інфекцій поліовіруса протікають безсимптомно: до 70% інфікованих людей не мають жодних симптомів, а у близько 25% хвороба протікає з легкими симптомами, включаючи лихоманку, головний біль і біль у горлі.

Паралітичний поліомієліт

Паралітичний поліомієліт зустрічається менш ніж у 1% інфікованих. Захворювання поділяється на спинальний, бульбарний та бульбарно-спінальний типи, залежно від локалізації уражених мотонейронів.

Спінальний поліомієліт починається з симптомів менінгіту, за яким слідує важка міалгія та локальні сенсорні (гіперестезія, парестезія) та рухові симптоми. Через один-два дні настає слабкість та параліч.

Слабкість зазвичай є асиметричним млявим паралічом, пік якого настає через 48 годин після початку. Це класифікується як гострий млявий параліч (ОВП). Проксимальні групи м'язів уражаються більше, ніж дистальні. Будь-яка комбінація кінцівок може бути паралізована, але переважно уражаються ноги.

Бульбарний поліомієліт – серйозна форма захворювання, що виникає в результаті паралічу м'язів, що іннервуються черепними нервами, і може призвести до дисфагії, накопичення секретів та задишки. У поодиноких випадках поліомієліт може протікати як енцефаліт, що клінічно не відрізняється від інших причин вірусного енцефаліту.

Смертність від гострого паралітичного поліомієліту коливається не більше 5-15%.

Параліч може прогресувати до одного тижня. Постійна слабкість спостерігається у двох третин хворих на паралітичний поліомієліт. Через 30 днів більша частина оборотних ушкоджень зникає, деяке відновлення працездатності очікується протягом дев'яти місяців.

Лікування

Ліків проти хвороби, які могли б вилікувати симптоми, не існує.

Вакцинація

У 1955 році було розроблено вакцину. Це дозволило у багатьох країнах повністю ліквідувати хворобу протягом п'ятнадцяти років. Але великі спалахи продовжувалися, і в 1980-х роках глобальне число паралітичних випадків становило понад 350 000 на рік, а хвороба все ще була поширена у 125 країнах.

У відповідь на це у 1988 р. було засновано "Глобальну ініціативу щодо викорінення поліомієліту" (ГІВП) для боротьби з поширенням вірусу за допомогою глобальної кампанії вакцинації. З того часу світ досяг швидкого прогресу, і до 2016 року кількість випадків паралічу знизилася на 99,99%.