Шаурма зі слизом, а риба прострочена на рік: українців масово труять їжею

Українців труять їжею. На ринках, у супермаркетах продають давно прострочені продукти, м'ясо миють, а також зберігають на підлозі без холодильника. У кафе і ресторанах підкладають неякісну рибу, санітарні книжки працівники сфери громадського харчування купують. А для приготування шаурми у вуличних кіосках використовують зіпсовану курку. Детальніше про приховану небезпеку – у матеріалі OBOZREVATEL.

У шаурмі курка покрита слизом

Керівник управління Держспоживслужби Києва Олег Рубан каже, що 60% порушень, пов'язаних зі зберіганням продуктів, виявляють у пунктах продажу вуличної їжі.

"У МАФах, наметах часто немає проточної води, холодильників для зберігання продуктів, немає вентиляції. На другому місці за порушеннями – супермаркети, на третьому – шкільні та дошкільні установи", – розповів OBOZREVATEL Рубан.

Один із колишніх продавців шаурми розповів нам, у який антисанітарії йому доводилося працювати.

Читайте: Масове отруєння шаурмою у Києві: стало відомо, звідки взялося отруйне м'ясо

За його словами, після смаження м'ясо нарізують шматочками, кришать і складають у пакет.

"Туди обов'язково потрібно додати розтоплений жир неприємного кольору, який залишився після смаження. Щоб вага не зменшилася. Всі шматочки, які впали на підлогу, ретельно збираються і теж відправляються в цей пакет. Потім із нього береш м'ясо, завертаєш у лаваш, додаєш капусту і продаєш. Після побаченого я в житті ні шаурму, ні курку на вулиці й навіть у магазині не куплю", – розповів колишній продавець.

Також його одразу попередили – жодних документів нікому не показувати. Говорити, що все, враховуючи санкнижку, зберігається у господаря.

Санітарні книжки купують

У Києві двічі за останній час виникав скандал із отруєнням суші в одному з ресторанів "Євразії". За словами Олега Рубана, після перевірки з'ясувалося, що в закладі елементарно не дотримувалися технології зберігання і приготування цієї страви.

"Продукти не сортувалися, зберігалися разом. Не дотримувалася температура зберігання. Наприклад, продукт треба зберігати за температури 6 градусів, а у них було 15. Використовувався один і той самий інвентар для різних продуктів, який не оброблявся спеціальним розчином після використання. І головне: серед працівників знайшли носія сальмонельозу, який не дотримувався правил гігієни", – пояснив Рубан.

Також у робітників були відсутні санітарні книжки. Хоча в ресторані запевняли, що вони є, от тільки зберігаються в офісі, в іншому місці.

До речі, за словами керівника громадської організації "Союз споживачів" Максима Несміянова, одне з основних порушень у пунктах, де торгують їжею, це відсутність санкнижок.

"Точніше є, але в 90% вони липові. Їх легко відрізнити. Оскільки книжки купують в інтернеті, то на фото не буде друку. Тому що вам надсилають лише заповнений бланк, а фото ви вклеюєте самі, тому друку, який переходить із фото на бланк – немає. Коштує така книжка 150 грн. Тому їхні власники ніякої перевірки не проходять", – повідомив він OBOZREVATEL.

Бачили рибу прострочену на рік

Що стосується ринків, то Максим Несміянов перераховує одразу з десяток порушень: "Найголовніше – це продаж прострочених продуктів. Усе починається з оптових ринків, де в основному і закуповують товар для дрібніших базарів. Там торгують яйцями, термін реалізації яких закінчився два тижні тому, дані є на великій коробці, куди складені лотки з яйцями. І якщо вам кажуть, що ця коробка не від них, не вірте".

Те саме відбувається з цукерками, печивом, які потім продають на вагу.

М'ясо рубають на пеньках зі цвіллю

Також, за словами Несміянова, на ринках м'ясо зберігають у брудних пластикових ящиках, які нічим не миють і не обробляють. Або просто тримають на підлозі в холодильних камерах, які не працюють. На одному з ринків у Києві м'ясо розкладають на столі з кам'яною поверхнею. Вона вся в тріщинах і щілинах, які як слід обробити неможливо.

"Свіже м'ясо рубають на пеньках, поверхня яких уся чорна від цвілі. Насправді пеньок потрібно регулярно зрізати і посипати сіллю, щоб не було мікробів. У хлібному кіоску на ринку біля вокзалу у Львові весь прилавок був покритий цвіллю", – каже він.

Що стосується одноразових рукавичок, то продавці їх рідко одягають. "Головне, щоб руки були чистими, з підстриженими нігтями. Але вони на руках носять персні, під якими накопичується бруд. Нігті пофарбовані яскравим лаком, який також контактує з продуктами. Він шкідливий для здоров'я. Якщо ви готуєте собі вдома, то це ваша справа. Але чому ви труїте покупців?" – обурюється експерт.

Товари третьої свіжості

Від ринків не відстають і супермаркети. "Були в Миколаєві в одному із супермаркетів. Все було чудово, поки не дійшли до кулінарного цеху. Там сковорідки зберігають на підлозі. А обробний ніж застромлений у щілину між столом і стіною. Там очевидно, що ніхто дезінфекцію не проводить. Невже важко купити магнітну дошку для ножів або ультрафіолетову шафу? Колгосп рідкісний", – скаржиться Несміянов.

Також у супермаркетах нерідко прострочені або зіпсовані товари передають у кулінарію для термічної обробки й приготування страв. За словами Максима Несміянова, чомусь у маркетах вважають, що якщо зіпсований продукт піддати термічній обробці, то він нікого не отруїть: "Вони забувають, що є мікотоксини – залишкова речовина життєдіяльності бактерій. Вона залишається в продукті навіть після термічної обробки. А саме вони ведуть до отруєння".

Читайте: В Україну тоннами везуть отруєні фрукти: чим небезпечні та як розпізнати

"Нерідко нам на салати везуть уже прострочену ковбасу, балики, буженину, сир із пліснявою, яку ми вирізаємо і використовуємо для запікання, піци. На салати часто йде вже зів'яла капуста, зелень, буряк, морква. Але небезпечніше – курка-гриль. Туди точно поставляють не надто свіжу курятину. Звичайно, зовсім зіпсовану ми не беремо, щоб не було скандалу з отруєнням. Перед тим, як пустити курку в роботу, ми її ретельно миємо в слабкому розчині марганцівки", – розповіла OBOZREVATEL одна з працівниць кулінарного відділу мережевого супермаркету в столиці.

Але якщо курки-гриль не розкуплять, то вранці м'ясо використовують уже для приготування піци. Так би мовити третя свіжість.

Справжній курячий фарш – тільки вдома

Також часто не надто свіже м'ясо ріжуть і маскують під напівфабрикат для шашликів, присмачивши перцем і цибулею. Або переробляють на фарш.

"Якщо курячий фарш, то в нього йдуть усі шкурки, м'ясо з ніжок або крилець. Тобто суто філейний курячий фарш можна приготувати тільки вдома. Те ж саме з яловичим, свинячим фаршем – все, що негоже, йде туди. Якщо не продали, то в кулінарку на котлети", – розповідає працівниця супермаркету.

Прострочене печиво і цукерки, як правило, продають або на вагу, або загортають у пластикові коробочки з плівкою. На кожному печиві або цукерці термін придатності не проставили, а на наклейці його можна перебити.

Нерідко в магазинах перебивають терміни придатності на продуктах. Для цього навіть існують спеціальні машинки. Або продукти, у яких добігає кінця термін придатності, продають за акцією зі знижкою. Тому потрібно дуже уважно дивитися термін реалізації, щоб не купити зіпсоване. Молочні та кисломолочні продукти з простроченням виставляють ближче на полицях, щоб покупці могли легко взяти їх.