ВООЗ продовжує підтримувати тісні зв’язки з Росією
Як повідомляє УНІАН, регіональний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Ханс Клюге провів зустріч з міністром закордонних справ Російської Федерації Сергієм Лавровим у Москві. Жест, який супроводжувався рукостисканням, став не просто дипломатичним актом — він спровокував хвилю критики з боку українських політиків, експертів і громадськості.
Голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Михайло Радуцький у своєму Telegram-каналі охарактеризував візит як "перший крок до повернення Росії до міжнародної спільноти". На його думку, така публічна зустріч є небезпечним сигналом, який може бути використаний російською пропагандою як доказ "визнання" РФ партнером світових інституцій, попри її воєнні злочини та порушення міжнародного гуманітарного права.
Комітет ВР офіційно засудив дії представника ВООЗ. За словами Радуцького, візит Клюге може бути зумовлений фінансовими труднощами самої організації, які виникли після того, як частина країн-партнерів скоротила або припинила фінансування ВООЗ через її політичну гнучкість.
У справу включилася й медична спільнота. Ірина Немирович — співзасновниця БФ "Таблеточки" та колишня очільниця директорату стратегічного планування МОЗ — згадала, як українська команда активно підтримувала кандидатуру Клюге на посаді керівника Європейського бюро ВООЗ: "Він клявся у любові до України та вічній підтримці. І що ми маємо сьогодні?"
Фінансові ниточки ВООЗ
Згідно з розслідуванням Українських новин, за час пандемії та до 2023 року РФ активно фінансувала діяльність ВООЗ. Лише протягом 2020–2021 років Росія перерахувала до бюджету організації $55 млн, з яких $5,6 млн щорічно йшло на утримання Європейського офісу з профілактики неінфекційних захворювань, що до травня 2023 року розташовувався в Москві.
Аналогічні політичні та фінансові впливи простежуються і з боку Китаю. Ряд міжнародних розслідувань (The Times, Foreign Policy, The Washington Post) вказують, що саме Китай виступав одним із ключових лобістів чинного генерального директора ВООЗ Тедроса Аданома Гебреїсуса. Саме завдяки дипломатичній активності Пекіна, зокрема в країнах Африки, він здобув посаду.
У березні 2020 року Китай перерахував ВООЗ $20 млн на подолання наслідків COVID-19, а згодом — ще $30 млн. Така "дружба" в контексті пандемії була подана як прояв глобальної солідарності, але на тлі політичних зв’язків і інформаційних кампаній викликає дедалі більше запитань.
Баланс між етикою і виживанням?
Фінансові труднощі, з якими стикається ВООЗ, змушують її, очевидно, шукати компроміси, які, на думку частини експертного середовища, межують із втратою моральної орієнтації. Зустріч із представником держави-агресора — це не лише дипломатичний акт, а й етичний маркер того, чи здатна глобальна інституція зберігати принципи під тиском донорських втрат.
Україна вже не вперше стикається з подібним ігноруванням контексту війни міжнародними структурами. І коли мова йде про гуманітарні цінності, пацієнтське право на життя та медичну допомогу — жодна сума у валюті не повинна переважати ціну людської гідності.