Як Україна закуповувала вакцину від COVID-19
30 грудня 2020 року на сайті Офісу президента з'явилося повідомлення про підписання контракту між Україною та китайською компанією Sinovac Biotech на постачання 1,9 млн доз вакцин CoronaVac. МОЗ підніс цей контракт як досягнення, проте в інформаційному полі ось уже понад тиждень не вщухає дискусія з приводу двох основних питань:
Чому китайська вакцина?
Чому в контракті бере участь компанія Лекхім?
Зрозуміло, що на міжнародному ринку зараз ажіотаж, викуп вакцин від компаній з доброю репутацією та підтвердженими результатами третьої фази випробувань розписаний на роки вперед. На середину грудня 2020 року, згідно з наявними даними, у світі було законтрактовано 7,25 млрд. доз вакцин. Серед них є й китайська CoronaVac.
Чим CoronaVac приваблива для України, та які вона має переваги в порівнянні з іншими вакцинами?
Вакцина Sinovac Biotech належать до числа інактивованих, вона випускається в шприці та для її зберігання не потрібні супернизькі температури. Ще одним плюсом є її доступність: тільки завод в Пекіні буде випускати 300 млн доз на рік, при цьому незабаром планується завершення будівництва ще одного виробничого цеху, що дозволить збільшити випуск продукції вдвічі. Це означає, що препарат Sinovac Biotech буде широко представлений на ринку.
Спірним питанням сьогодні залишається прозорість проведення третьої фази випробувань. 23 грудня 2020 року лікарі з Інституту Бутантан, підтвердили, що вакцина була ефективною більш ніж на 50%, але затримали повні результати на прохання компанії Sinovac Biotech.
Скільки коштує вакцина та яким чином Україна платить більше за всіх?
Україна купує вакцину за 504 грн за дозу (приблизно 18 дол. США). Водночас для Індонезії державна фірма Bio Farma заявляє про вартість препарату на рівні 13,60 дол. США. За неофіційними даними для Європи CureVac буде коштувати 10-12 євро за дозу. Для порівняння, найдешевшою на ринку ЄС є Оксфордська вакцина AstraZeneca – приблизно 2,50 євро.
Диявол криється в деталях, в наших реаліях – в компанії, яка виступає посередником між китайським та українським урядом. Дмитро Чекалкін, цитуючи на своїй сторінці в Facebook Сергія Фурсу, прямо звинувачує МОЗ України в поверненні старих схем закупівлі ліків. Для нас це означає приблизно + 30-40% до їх вартості. Повернення мається на увазі буквальним – компанії Лекхім, відомого партнера уряду часів Януковича. У період, коли Богатирьова очолювала МОЗ, Лекхім, що належить Валерію Печаєву, практично постійно вигравав мільйонні тендери, що свого часу стало приводом розслідування діяльності МОЗ.
Вимоги китайської сторони працювати через компанію-посередника, про що заявляє міністр охорони здоров'я України Максим Степанов, не говорить ні про що інше, крім допустимості корупційних схем й з китайської сторони. В результаті ми спостерігаємо, як працює міжнародна корупція на прикладі нашої країни.
Повернення до старих схем стало можливим через відсторонення ДП "Медичні закупівлі України" від закупівель препаратів, включаючи вакцину від коронавірусу. Детальніше про маніпуляції М. Степанова можна дізнатися на facebook-сторінці компанії. Також окреме пояснення неефективної діяльності уряду, в результаті чого Україна уклала контракт на 8 млн доз замість необхідних 40 млн, дав гендиректор ДП "Медичні закупівлі" Арсен Жумаділов.
За підсумком ситуації з появою на рівні закупівель компанії Лекхім можна сказати, що Україна впевнено повертається до корупційних схем часів Богатирьової, а це торкнеться гаманця кожного жителя країни.