Звідки беруться фуфломіцини

Кожен із нас хоче знати, як розрізнити, де – ефективні ліки, а де – лише "назва".

Може статися дивним, але порядок реєстрації діючої речовини лікарського засобу уніфікований у різних країнах.

Тож звідки беруться фуфломіцини?

Сучасна система реєстрації і контролю в Україні передбачає такий самий довгий процес досліджень та реєстрації нових ліків, як у країнах Євросоюзу. Проте в пострадянських країнах було багато фуфломіцинів, які свого часу такого контролю не проходили. І вони отримали реєстраційні посвідчення ще за радянських часів. У той час процедура з рандомізованими дослідженнями не працювала.

А тепер виробники цих препаратів, просто продовжують дію реєстраційних посвідчень, коли вона добігає кінця. І поки що механізму відклику таких фуфломіцинів не існує, хіба шо від них почнуть масово помирати, або виникнуть неочікувані побічні ефекти.

Однак, йдеться не лише про радянський спадок. В Україні на ринок теж випускали такі препарати, які не проходили третьої фази клінічних досліджень – нашого улюбленого рандомізованого подвійно-сліпого дослідження. І виробники дуже не люблять, коли їм про це нагадують.

Втім, у допуску на ринок фуфломіцинів не варто звинувачувати лише бідні країни. Якщо певна речовина десятиліттями вважається ліками, то щось зробити з цим навіть у розвинених країнах практично неможливо. Наприклад, це такі препарати як "Сінупрет" в Німеччині та "Оцилококцинум" у Франції. Обидва використовуються майже 100 років, і не проходили випробувань згідно сучасних жорстких вимог, тому їх ефективність не доведена. Отже, іноді і розвинена доказова медицина ключових країн ЄС може дати збій...

Також проведення усіх необхідних випробувань іноді неможливо з інших причин. Зокрема, це стосується рідкісних хвороб – коли хворих так мало, що неможливо набрати кількість, необхідну для проведення повноцінної 3-ї фази випробувань.

В кожній країні є орган з реєстрації ліків, який розглядає всі документи щодо потенційних ліків. Саме до його компетенції належить винесення експертного рішення - чи правильно були проведені тести і чи можна на їх основі зробити висновок про ефективність ліків.

При цьому не треба забувати головне: дослідження ліків – це наукова царина, а їх реєстрація – юридична. Тому багато що залежить від чесності та професіоналізму експертів, на основі рішення яких держоргани і видають лікам реєстраційні посвідчення.