Нейропротектори, які "лікують": клінічна магія замість науки
Є речі, що не вмирають – навіть коли їх ховають під купою доказів. В українській неврології це – "нейропротектори". Препарати, які "оживляють нейрони", "покращують обмін речовин у мозку" і "стимулюють когнітивні функції". Звучить красиво, майже як реклама еліксиру молодості.
Пірацетам: старий ноотроп
Йому півстоліття, але віра в його "ноотропну дію" жива. Препарат обіцяв "покращити пам’ять" і "стимулювати мозкову активність". Cochrane Review 2012 показав: ефекту – нуль. Ні при деменції, ні при інсульті, ні при черепно-мозковій травмі.
У гайдлайнах NICE, AHA, WHO пірацетаму немає взагалі. Єдине офіційне показання – рідкісний кортикальний міоклонус. Тобто, якщо ви не пацієнт із цим діагнозом – пірацетам для вас не більше ніж фармакологічний плацебо-міф.
Актовегін: теляче диво
Депротеїнізований екстракт із крові телят, який "покращує трофіку тканин". Звучить зоотерапевтично, але ніяк не науково.
Cochrane Review такого препарату не містить взагалі. Є лише незалежний огляд у PLOS ONE (2022), який дійшов до елегантного висновку: жодних переконливих доказів ефективності. До того ж, EMA відмовила в реєстрації актовегіну через непрозорий склад, а FDA ніколи не визнавала його лікарським засобом.
Тобто "біостимулятор" – лише у фантазії маркетологів компанії виробника.
Гліатилін: пірацетам у краватці
Гліатилін, або холіну альфосцерат, – це той самий "покращувач когнітивних функцій", але з елегантнішою упаковкою і преміум-ціною.
Meta-analysis (Journal of Neurological Sciences, 2015) показав легке покращення пам’яті, але лише в дрібних дослідженнях сумнівної якості. Cochrane Review 2020 уточнив: доказів недостатньо, клінічної значущості немає. А в гайдлайнах – знову тиша.
Іронія в тому, що "Гліатилін" – це, по суті, пірацетам із дипломом, той самий сюжет, лише у глянцевій версії.
А тепер головне питання: чому все це досі живе?
Тому що маркетинг сильніший за науку, а фармпром дуже любить ваші гроші. У країнах, де доказова медицина давно норма, ці препарати зникли з протоколів. А у нас – їх продовжують "призначати для профілактики" інсульту, деменції, "покращення пам’яті" і навіть для "відновлення після COVID-19".
Фактично, це – фармацевтичний фольклор, що пережив власних клінічних випробувальників.
Фінал
Це не доказова фармакотерапія, а симптом системи, де реклама підміняє науку. Жоден із них не має доведеного впливу на виживаність, функціональне відновлення чи когнітивні результати. У найкращому разі – вони просто не працюють. У гіршому – забирають кошти, час і шанс пацієнта на справжнє лікування.