Відео дня
Прорив у лікуванні дитячої нейробластоми
Нове лікування дітей з нейробластомою дало вражаючі результати виживання та покращило ранні відповіді у порівнянні з історичними орієнтирами. Про це повідомили вчені після завершення дослідження фази II. Якщо вони будуть підтверджені у більшому дослідженні, це може змінити стандарт терапії.
Йдеться про додавання нового антитіла проти GD2 (hu14.18K322A) до індукційної хіміотерапії для дітей із недавно діагностованою нейробластомою високого ризику. Результати дослідження опубліковані у Журналі клінічної онкології.
Подробиці дослідження
В одноетапному дослідженні фази II показник виживання без подій (EFS) через 3 роки досяг 73,7% серед пацієнтів, що підлягають оцінці, у той час як загальне виживання склало 86,0%.
Також були отримані результати, що показують відповідь у двох третин пацієнтів після перших двох циклів хіміоімунотерапії, що є значним покращенням у порівнянні з історичною групою дітей, які отримували лише ідентичну хіміотерапію, про що заявив Уейн Л. Фурман, доктор медицини з Дитячої дослідницької лікарні Св. Джуда. у Мемфісі, штат Теннессі.
За словами Фурмана, результати виживання були неймовірними за його майже сорокарічну практику. Дослідники визнали, що дані були отримані з невеликої вибірки – 63 пацієнти. Проте вони вигідно відрізняються від недавніх випробувань, які продемонстрували 3-річні показники EFS у діапазоні від 32% до 55,6% у цій популяції.
Лікування нейробластоми високого ризику включає:
індукційну терапію;
консолідацію із застосуванням високих доз хіміотерапії з подальшою трансплантацією аутологічних гемопоетичних стовбурових клітин;
променеву терапію;
лікування після консолідації ізотретиноїном та моноклональним антитілом динутуксимаб (Unituxin), націленим на дизіалогангліозид GD2.
Ґрунтуючись на доклінічних дослідженнях та клінічних дослідженнях у дорослих, які показують, що одночасна хіміотерапія моноклональними антитілами забезпечує адитивні або синергетичні переваги, Фурман та його колеги припустили, що включення антитіла проти GD2 протягом усієї терапії для лікування нейробластоми високого ризику покращить клінічні відповіді та результати.
Однак одна з основних проблем з динутуксимабом, як і з усім класом анти-GD2-антитіл, полягає в тому, що пацієнти відчувають невропатичний біль під час інфузій. У разі динутуксимабу середній час інфузії становить 10 годин, протягом яких пацієнти постійно одержують знеболювальні.
Hu14.18K322A був розроблений для зменшення болю, пов'язаного з комплементом. Повністю усунути біль не вдалося, проте із застосуванням hu14.18K322A процедура займає близько 4 годин. Фурман додав, що hu14.18K322A можна вводити у вищих дозах.
З 64 пацієнтів, включених у дослідження, 63 мали захворювання, що піддається вимірюванню або оцінці, на момент включення в дослідження. Середній вік становив 3,1 року, 58% – чоловіки. Більшість мали стадію IV Міжнародної системи визначення стадій нейробластоми (INSS) або стадію M Міжнародної групи ризику нейробластоми.
Автори зазначили, що у дослідженні COG ANBL02P1 вчені повідомили про 40% часткову відповідь після двох циклів індукційної терапії (циклофосфамід та топотекан) у пацієнтів із групи високого ризику. Ця відповідь була подібна до той, що спостерігалася в дослідженні ANBL0532, в якому пацієнти отримували той же режим індукції.
Наприкінці індукції у 60 із 62 оцінюваних пацієнтів (96,8%) були часткові відповіді або краще. Під час індукції в жодного пацієнта не спостерігалося прогресування захворювання. Станом на 4 листопада 2020 р. 54 із 64 пацієнтів були живі із середнім терміном спостереження 4,3 року (діапазон 1,1-6,7 року) для 48 пацієнтів, які не мали подій. Таким чином, можна говорити, що стандарт лікування дітей з нейробластомою може бути змінений.
