Депресія Vs Чому ти такий лінивий
Чому ти нічого не хочеш робити? Скільки можна бездумно гортати повідомлення в соціальних мережах?
Подібні запитання регулярно чують люди, котрі знаходяться в стані депресії. Вони часто зіштовхуються з повним нерозумінням власної ситуації.
Одна з моїх пацієнток розповідала, що її викладачка в університеті запитувала, як можна бути настільки талановитою, а при цьому такою лінивою і безініціативною. А дівчина в цей момент хотіла просто вижити, відчувала себе повністю знесиленою, втомленою та не хотіла і не мала змоги взагалі щось робити, бо опинилася в "лапах" депресії.
Інша пацієнтка, котра довго мріяла про дитину, а завагітнівши, втратила її через викидень, опинилася за її власними словами "між небом ії землею". Вона могла тільки плакати і лежати в ліжку. Її чоловік не міг зрозуміти, що його дружина потребує допомоги лікаря. Спочатку він їй співчував, потім сердився, а згодом - переступав через неї, коли вона "вила" лежачи на килимі на підлозі, і йшов по своїх справах. Добре, що у жінки була близька подруга, яка буквально силоміць, привела її до психіатра, бо тут вже була необхідна серйозна медикаментозна допомога.
Особливість депресії полягає в тому, що той, хто її не пережив не може зрозуміти, як це. Такі люди кажуть, що треба взяти себе в руки, не нити, перестати себе жаліти і т. д. Але, при справжній депресії, а не просто поганому настрої, подібні поради не допоможуть ніколи. Депресія - це захворювання, а не просто якісь "вибрики" чи лінь. У мозку порушується баланс нейромедіаторів: серотоніну, норадреналіну та дофаміну. Тобто, депресивний розлад потребує лікування так само, як бронхіт, виразка шлунку чи отит. Ніхто не скаже людині з переломом руки, що вона лінива, бо не може нею працювати, а людині з депресією - запросто. Просто перелом одразу видно, а що "зламалося" у випадку ментальних проблем - ні.
Ззовні здається, що людина "валяється" в ліжку, утворила довкіл себе безлад і всіх ігнорує.
Зсередини - людина знаходиться в стані такого виснаження, що не здатна поворухнутися.
Ззовні - не хоче вчитися, "забиває"на своє майбутнє.
Зсередини - не може нічого запам'ятати, нуль концентрації, хоче плакати і зникнути.
Ззовні - небажання спілкуватися, гординя, егоїзм.
Зсередини - емоційне виснаження, відсутність сил та можливості "відкрити рота".
Тобто, нерозуміння ситуації, відсутність інформації про депресію та її симптоми, призводять до осуду, чвар, непорозумінь між близькими людьми. Іноді, що найгірше, через це не відбувається вчасного звернення до психіатра, що потім призводить до ускладнення перебігу депресії, іноді навіть до такого її рівня, що вже необхідна госпіталізація.
Тому, дуже важливо щоб у суспільстві не було стигматизації стосовно психічних розладів, щоб інформація про них була доступною, а звернення до психіатра чи психотерапевта стало нормальним явищем, а не тим, що треба приховувати чи стидатися. Тільки так, можна буде допомагати вчасно, а не в таких складних ситуаціях, коли хвороба вже дійшла до жахливого, занедбаного стану.
Знайте, що у випадку депресії, варто не відкладати візит до спеціаліста, не надіятися, що все минеться саме собою. Лікар знає, яке медикаментозне лікування необхідно не тільки для того, щоб повернути бажання та радість життя, але й щоб депресія не повторилася.