Видео дня
Як офіси з'їдають здоров'я офісних працівників
ХХІ ст. розігнало людей працездатного віку по офісах. Робота в офісі вважається престижною, більш високооплачуваною та комфортнішою, аніж фізична. Однак, тягне за собою невидимий тягар негативних наслідків для здоров'я, плоди яких покоління офісних працівників збиратиме років через 20-30.
Довготривале перебування за комп’ютером на небезпечній для очей відстані, неправильне положення тіла за робочим столом, харчування нашвидкуруч, синдром транспортного стресу – і це ще не повний перелік того з чим доводиться зіштовхуватися працівникам розумової праці під час щоденного виконання своїх професійних обов’язків. Докладніше про усе це ми поговоримо з Олександром Поляковим, доктором медичних наук, завідувачем лабораторії професійно-трудової реабілітації Інституту геронтології ім. Д.Ф.Чеботарьова НАМН України.
Олександре Анатолійовичу, чи насправді робота в офісі є такою небезпечною для здоров’я?
Достатньо небезпечною, аби нанести серйозну шкоду здоров'ю людини. Набуті в офісах хвороби шиї та хребта, варикоз, тромбоз помітно обмежують можливості людського організму, виключають чималий ряд справ, якими б потенційно могла займатися абсолютно здорова людина.
Що саме становить загрозу?
Багато факторів: кондиціонери, неякісні будівельні фарби, яскраві монітори, недостатня провітрюваність приміщень, сидячий спосіб роботи, неергономічні робочі місця. Приміром, якщо ретельно та своєчасно не чистити кондиціонери, то з потоком повітря до організму офісного працівника потрапляють мікроби "легіонери" (були виявлені у легіонерів-ветеранів війни, організми яких були уражені збудниками легеневих захворювань, згодом їх виявили у системі кондиціонування), що уражають дихальні шляхи та можуть призвести до запалення легень. У погоні за економією коштів, забудовники бізнес-центрів використовують матеріали економ-варіанту, які часто виявляються токсичними. 8-мигодинний робочий день у такому приміщенні приносить шкоду організму, викликаючи нудоту, отруєння. А недостатня провітрюваність закритих приміщень зумовлює кисневе голодування мозку.
Не ергономічні робочі місця…
В ідеалі, робоча зона працівника повинна створюватися відповідно до його фізіологічних характеристик (росту, ваги, конституції тіла). Такі ергономічні робочі місця сприяють зростанню продуктивності праці на 15-25%, комфортному розміщенню працівника у робочі зоні та раціональній організації робочих місць. Нажаль, ця практика рідко впроваджуються в життя, тому і не працює.
"Поступове погіршення зору до повної його втрати", напевно, такі висновки даватимуть офтальмологи поколінню офісних працівників, чий робочий день на 80% проходить біля комп’ютера. Як бути таким працівникам, як уберегти свій зір?
Методи профілактики зору лишаються незмінні. Робота за комп’ютером більше 1єї години потребує невеликої перерви. Переведіть свій погляд з комп’ютерного монітору у вікно, окиньте поглядом горизонт, затримуйте кілька разів його на кількох предметах. Не нехтуйте носінням окулярів з антибліковим покриттям. Віддавайте перевагу екранам з нижчою яскравістю та контрастністю кольорів. Частіше кліпайте, це попередить появу синдрому сухого ока.
У радянські часи особливо популярними були фізкультхвилинки. Чому ж на пострадянському просторі така корисна практика стала рідкістю?
Зник соціалізм, а з ним і колективна відповідальність. Ми живемо у світі індивідуалістів, де кожен сам собі режисер. Хочеш займатися фізкультурою - займайся, офіс не є цьому виключенням. Між іншим, працівники моєї лабораторії (професійної трудової реабілітації) щодня по обіді роблять виробничу гімнастику. До нас приєднуються працівники з інших лабораторій, нажаль, не дуже активно.
Харчування в офісі – питання теж не з простих. Обіди можна брати з дому, а можна купувати у місцях громадського харчування? Який варіант кращий?
Усе залежить від людини. Якщо ви впевнені у якості продуктів, з яких готують ланчі у місцях громадського харчування, навіщо виснажувати себе приготуванням обідів вдома? Якщо ж ви віддаєте перевагу стравам власної кухні, благо, у магазинах є великий вибір харчових контейнерів і термосів у яких можна транспортувати та зберігати свій обід...
Особисто я, уникаю необхідності розігрівати свій обід у мікрохвильовці. Вважаю, що вона "вбиває" усі корисні властивості харчів. Чи так це насправді?
На ринку нагрівальних приладів – велика конкуренція. Власне цим і породжені різні точки зору з приводу користі та шкоди мікрохвильової печі. Мікрохвильова – не така шкідлива, як її намагаються представити. Цей пристрій може опромінювати продукти харчування тільки тоді, коли порушились захисні властивості корпусу пічки. Якщо ущільнювач дверцят (пластмасова кромка, яка сполучає передню планку та дверцята печі) починає тріскатись, знайте: ваша мікрохвильова стала небезпечною. Зазвичай це трапляється на 5-6 році роботи приладу.
Є у офісних працівників традиція: перекус за кавою та чаєм…
Джанк-фуд (сухпайок), недоїдання – бич для народу. Вони не додають здоров'я, а сприяють появі надлишкової ваги, яка у поєднанні з гіподинамією, збільшує рівень інтенсивності старіння суспільства. Якщо працівники фізичної праці можуть дозволити собі швидкі вуглеводи, то працівники розумової праці повинні обмежувати їх вживання. Сьогодні, нажаль, пропозиція випити чаю чи кави передбачає й неофіційний заклик з'їсти чогось смачненького.
Однак саме за чаєм, можуть зав'язуватися неформальні стосунки між колегами... Наскільки важливою для здоров'я офісного працівника є атмосфера в колективі?
На роботі ми проводимо більшу частину свого життя. Безумовно, легше та приємніше працюватиметься в колективі, де стосунки між працівниками є "здоровими". Як будувати усі ці взаємовідносини – сказати важко. У колективі амбіційних людей буде багато конфліктів. У колективі, де стосунки неформальні, сімейні, завжди хтось працюватиме більше, а хтось – менше. Важливо, щоб люди займалися однією справою і вміли нести відповідальність за свої дії.
Яким повинен бути ідеальний відпочинок, аби максимально відновити сили після робочого тижня?
Кардинальна зміна оточуючого середовища. Для працівників фізичної праці – пасивний відпочинок, розумової – активний. Краще виїхати на природу, пограти в футбол, бейсбол, бадмінтон. Людям, які працюють з іншими людьми, я пораджу відособлений відпочинок. Навіть найактивнішим представникам суспільства необхідно побути наодинці зі своїми думками. Важливо пам’ятати: використання девайсів (планшетів, ай-падів) у вільний від роботи час перетворює вихідні дні на робочі. Це ж саме стосується і робіт по дому, підготовки до свят. Не потрібно перетворювати суботу на додатковий робочий день: півдня прибирати, півдня готувати. Дайте собі шанс на експромт! Зрештою, за бажанням, хатні справи можна переробити й протягом тижня.
Чи можна говорити про шкоду чи користь трудоголізму?
Про користь можна говорити з точки зору професійного розвитку та самовдосконалення. Про шкоду – з позиції послаблення захисних сил організму через фізичну перевтому, психічне перенапруження. У всьому повинна бути міра. Робота не повинна приносити шкоду організму. Ми працюємо задля того, щоб жити. З цієї позиції, робота - лиш інструмент для досягнення життєвих цілей, а не мета щоденного існування. Про це потрібно пам’ятати!
Тобто, ви негативно ставитесь до ідеї 12годинного робочого дня, яку намагаються просунути московські менеджери?
Саме так! З першого погляду, завдяки збільшенню робочих годин скоротилася кількість робочих днів, а приміські жителі рідше страждали синдромом транспортного стресу, який породжують корки та тягучки на дорогах. З іншої сторони, за умови подовження робочого дня, організм не встигатиме відновлювати свої сили. Втома переросте в хронічну апатію, депресію, які згодом знизять людську працездатність. Повторююсь, в усьому повинна бути міра!
