Видео дня
Що робити, коли рiдна людина знаходиться у реанiмацiї
Усі ми стикаємося з нашою системою охорони здоров'я. Довгі часи побачити пацієнта, який був у палаті інтенсивної терапії, було майже неможливо. Родичи часами стояли за дверима та чекали коли прийде лікар і скаже будь-які новини. Інколи родичи не мали змоги навіть попрощатися з рідними. Однак назараз наша країна теж іде до більш гуманного відношення до пацієнтів.
Наприкінці червня 2016 року набрав чинності Наказ Міністерства охорони здоров"я України від 15.06.2016 р. №592 "Про затвердження Порядку допуску відвідувачів до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії" (надалі – Порядок).
Положеннями Порядку фактично закладено нові принципи надання медичних послуг, оскільки до 2016 року у більшості медичних закладів України відділення реанімації та інтенсивної терапії були закриті для спільного перебування пацієнтів та їх родичів. Із затвердженням Порядку усі без виключень блоки, палати інтенсивної терапії закладів охорони здоров’я будь-якої форми власності та організаційно-правової форми зобов’язуються забезпечити пацієнтам, які перебувають на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ), право на допуск до них відвідувачів 24 години на добу у будь-який день тижня. При цьому одному з відвідувачів дозволяється перебувати біля ліжка пацієнта у ВІТ без часових обмежень, а загалом біля одного пацієнта одночасно можуть знаходитись не більше двох відвідувачів.
Водночас, положення містить певні застереження щодо порядку відвідувань:
відвідувачі повинні з повагою ставитись до приватності та спокою інших пацієнтів, їм не дозволяється заходити в інші палати; вони не повинні перешкоджати виконанню медичними працівниками своїх професійних обов’язків, у т.ч. втручатися в роботу обладнання ВІТ, та зобов’язані виконувати вимоги внутрішнього розпорядку ВІТ;
Відвідувачі зобов’язані дотримуватись вимог санітарно-протиепідемічного режиму і повинні утримуватись від відвідування пацієнтів, якщо у них спостерігаються прояви інфекційних захворювань;
При необхідності проведення у палаті невідкладних дій медичного характеру медичні працівники можуть попросити відвідувачів тимчасово залишити палату ВІТ.
Нагадаємо, що у Верховній Раді також зареєстрований відповідний законопроект №4649, який пропонує закріпити право доступу до пацієнта, який знаходиться у в відділенні реанімації та інтенсивної терапії, членів його сім’ї, опікуна, піклувальника - шляхом внесення окремої статті 38-1 до Основ законодавств України про охорону здоров’я.
На разі минул рiк з початку функціонування "відкритих реанімацій", але вищезазначений Наказ МОЗ №592 ще й досі викликає великий резонанс та палкі дискусії як усередині медичної спільноти, так і громадськості.
Розглянемо, якими мотивами керуються прибічники та противники нововведення, та які практичні аспекти його імплементації.
Прогресивні кроки:
Сумісне перебування близьких осіб і пацієнтів без будь-яких обмежень у палатах реанімації та інтенсивної терапії відповідає медичним стандартам, запровадженим у більшості країн Європейського союзу та США. Більше того, світові клінічні дослідження доводять факт поліпшення здоров’я пацієнта у випадку перебування близької людини поряд з ним. Особливо гостро дане питання стосується дітей, які перебувають в реанімаціях.
На доцільності відкритості відділень реанімації та інтенсивної терапії для родичів пацієнтів наголошується Британською спілкою інтенсивної педіатричної допомоги ("Стандарти надання допомоги дітям, які перебувають у критичному стані" (Paediatric Intensive Care Society, 2010), Національним комітетом з біоетики при уряді Італії ("Відділення інтенсивної терапії, відкрите для сімейних візитів" (National Committee on Bioethics, 2013), Американською Академією педіатрії (American Academy of Pediatrics, 2012) (п.1 пояснювальної записки до законопроекту №4649).
Отже, сумісне перебування родичів та пацієнтів у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії забезпечує турботу та вкрай важливу моральну підтримку хворих, яка інколи може прискорити одужання та стати стимулом боротьби за життя.
По-друге, відкриті для родичів та близьких двері ВІТ уможливлюють надання посильної допомоги медичному персоналу з догляду за пацієнтами поза безпосереднім проведенням медичних маніпуляцій (наприклад, харчування, гігієна, допомога хворому прийняти зручне положення тощо).
Враховуючи, що у вищезазначеному Порядку вживається загальний термін "відвідувачі", родичі хворих отримали можливість запрошувати цілодобову доглядальницю безпосередньо у відділення реанімації чи інтенсивної терапії без отримання додаткових дозволів. Єдиним виключенням є необхідність отримання усної згоди одного з батьків пацієнта-дитини або законних представників на допуск до неї.
Однак, звертаємо увагу на те, що текст законопроекту №4649 містить положення лише щодо допуску членів сім’ї, опікуна, піклувальника до палат інтенсивної терапії. Отже, з прийняттям закону двері ВІТ вже не будуть відриті для осіб, які не мають родинного зв’язку з пацієнтами чи не є їх законними представниками.
З іншого боку, з прийняттям Порядку відвідувачі отримують можливість на власні очі переконатись у дотриманні лікарями режиму та санітарно-гігієнічних умов надання медичної допомоги, а також забезпеченню хворих належною увагою. Адже багато пацієнтів щоденно стикалися і, на жаль, продовжують стикатися з проблемою недбалого ставлення з боку медичного персоналу.
Є у громадськості й стурбованість щодо жорстких реабілітаційних методів: у ЗМІ та соцмережах порушуються проблеми негуманного поводження з дітьми, яких, травмуючи психологічно, прив’язують до ліжок. Окрема тема — безконтрольне використання у відділеннях інтенсивної терапії препаратів, які близькі та родичі змушені купувати у незрозумілій кількості згідно з вказівками медичного персоналу.
Тому на відкриття для відвідувачів відділень реанімації та інтенсивної терапії покладаються великі надії щодо більшої прозорості, дисципліні та відповідальності у ході надання медичних послуг пацієнтам ВІТ.
Не менш значущим у даному контексті є також елемент боротьби з корупцією у медичній сфері: до прийняття Наказу №592 родичі для отримання доступу до своїх близьких у реанімації часто змушені були давати неправомірну винагороду головним лікарям або керівництву лікарні. З метою унеможливлення зловживань з боку медичних працівників відвідувачам, чиї права до допуск до родичів у відділеннях ВІТ порушуються, рекомендується звертати увагу лікарів на вищезазначений Наказ МОЗ №592, а у разі відмови – писати заяву на ім’я головного лікаря і вимагати письмової відповіді. Якщо і такі заходи не будуть дієвими, необхідно звертатися до одного з органів державної влади:
"гаряча лінія" МОЗ:0-800-801-333
"гаряча лінія"офісу Уповноваженого Верховної ради з прав людини (омбудсмен): +38(044) 253-75-89 або 0-800-50-17-20
урядова "гаряча лінія": 1545
Занепокоєння та застереження:
Втілення положень Наказу МОЗ №592 на практиці здійснюється у закладах охорони здоров’я по-різному: деякі лікарні були і залишаються відкритими до відвідування пацієнтів ВІТ, у той час, як деякі заклади самовільно встановлюють режим відвідування лише в обмежені часи, а деякі досі продовжують вороже ставитися до відвідування пацієнтів, залишаючи на дверях реанімацій категоричну табличку "Вхід суворо заборонений!". Про це свідчить розмаїття фактів на сайті громадського руху на допуск батьків до дитячих реанімацій "Бути поруч. Реанімації, дружні до дитини".
Найбільш суперечливі думки серед лікарів викликає особливий статус ВІТ з точки зору дотримання санітарно-гігієнічного режиму. Звісно, їх статус вимагає певних обмежень, які, зокрема, раніше встановлювалися Наказом Міністерства охорони здоров’я СССР від 31.07.1978 №720 "Про поліпшення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів з боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією". Однак, Розпорядженням КМ України від 20.01.2016 р. № 94-р, яке набуло чинності 01.01.2017р., акти санітарного законодавства, видані владою УРСР і СРСР, визнаються такими, що втратили чинність і такими, що не застосовуються на території України.
Слід зауважити, в Україні вже є досвід успішного запровадження ідеї допуску родичів до пацієнта без погіршення загальної ситуації захворювань в клініці. Так, за даними Західноукраїнського дитячого медцентру у Львові, який пускає батьків в реанімацію вже 25 років, інфекційних спалахів за весь цей час у відділенні не було (п. 1 пояснювальної записки до законопроекту №4649). Тому на даному етапі гостро стоїть питання прийняття нових нормативно-правових актів щодо санітарно-епідеміологічних вимог закладів охорони здоров’я, що відповідатимуть сучасним стандартам та світовій практиці.
Несподівано наказ про відкриті реанімації не підтримав Комітет охорони здоров`я Верховної Ради України. Його голова Ольга Богомолець 2 серпня 2016р. на своїй сторінці у Фейсбуці розмістила наступне звернення: "Комітет свідомо, більшістю голосів не підтримав законопроекту, який дозволяє відкритий доступ родичам у реанімаційні відділення для дорослих, — написала вона, — саме розуміючи небезпеку для роботи і життя лікарів і здоров’я інших пацієнтів, яку може створити неконтрольований доступ непідготовлених родичів у відділення, де кожна секунда роботи лікаря є золотою!"
Зрозуміло, що функціонування "відкритих" реанімацій пов’язано для лікарів з певними складнощами: відвідування пацієнтів у режимі 24/7 тягне за собою зміну звичного графіку роботи медичного персоналу у відділенні ВІТ і вимагає певних часових затрат, щоб приділити увагу і надати навіть короткий інструктаж кожному відвідувачу.
Окрім того, вільний допуск до ВІТ у багатьох лікарнях потребує вирішення певних організаційних моментів, як, наприклад, облаштування місць для сумісного перебування відвідувачів і пацієнтів, закупівлю масок, халатів, ширм для розділення простору у відділенні тощо. І, звичайно, необхідно віддати належне тому факту, що існує певна категорія агресивно налаштованих відвідувачів, які входять у конфлікт з лікарями відділень ВІТ, не розуміючи специфіку їх роботи і навіть перешкоджаючи їй.
У цьому відношенні справедливими видаються міркування громадської діячки, співініціаторки ініціативи "Пустіть до реанімації" Анастасії Леухіної: "Досвід ВІТ лікарень, які працюють у відкритому режимі показує, що рівень стресу та напруги у родичів пацієнтів зменшується завдяки відкритості та можливості бути поруч. В суспільстві завжди будуть маргінальні випадки, як серед лікарів, так і серед відвідувачів, але це не означає, що на їхній основі потрібно запроваджувати заборону". Взаємна повага та порозуміння, тактовність та терпіння відіграють важливу роль у налагодженні комунікації між лікарями та пацієнтами, що, врешті-решт, є запорукою моральної підтримки та збільшення шансів на більш швидке одужання пацієнтів.
Окремо хотілося б наголосити на проблемі, яка нерідко виникає під час відвідування відділень реанімації та інтенсивної терапії, – це необхідність психологічної підтримки відвідувачів, які ніяковіють і навіть втрачають свідомість від побаченого за дверима, доступ до яких вони так виборювали.
Наприклад, при дитячій лікарні Охматдит, яка має давній досвід допуску батьків до реанімаційних відділень, працює Центр медико-психологічної допомоги. Тут слід зазначити необхідність психологічної підготовки родичів до тієї картини, яку вони побачать та необхідність навчання медичного персоналу, щодо роботи з родичами.
Ще один аспект, на який слід звернути увагу, це необхідність для медичного персоналу надання повної та всебічної інформації щодо стану пацієнта та його подальшого розвитку. Відкриття ВІТ дає змогу звернутися до іншого фахівця та настояти на проведення консіліуму.
Підсумовуючи, зазначимо, що перехід відділень реанімації та інтенсивної терапії на нові принципи роботи є поступовим і вимагає врегулювання багатьох організаційних аспектів та подальшого удосконалення законодавства. Зокрема, на порядку денному закріплення доступу близьких родичів до пацієнтів, які перебувають у ВІТ, на законодавчому рівні. Впевнені у тому, що дане право є важливим інструментом захисту прав учасників сімейних відносин у сфері медичного права.
Адвокати Ольга Бондар та Ольга Данченко
Секція захисту прав учасників сімейних правовідносин у сфері охорони здоров'я Комітету сімейного права ГО "Асоціація адвокатів України"
(В рамках спільного проекту з "Обозревателем")
-----------------------------------------------------
