Видео дня
ЦІКАВА МАТЕМАТИКА ДЛЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ: Орієнтування у просторі. Частина 2
Діти цього віку все більше набувають самостійності, тому для них стає вкрай необхідним орієнтування на вулиці, ознайомлення з правилами вуличного руху. Цю роботу слід проводити у системі і за спеціальною методикою.
На прогулянках з дитиною батьки неодноразово звертають увагу на те, що на вулиці багато пішоходів і багато автотранспорту.
Щоб люди і автомобілі не заважали один одному, необхідно знати правила вуличного руху. Тато пояснює синові (дочці), де повинні ходити пішоходи, їхати велосипедисти, рухатися транспорт. Обов’язково слід звернути увагу дитини на місця переходів: там завжди є вказівні знаки. Дитину потрібно вправляти в тому, коли і як переходити вулицю. Особливо слід звернути увагу дітей на обережність при переході вулиці з двостороннім рухом транспорту. Переходячи вулицю, дитина повинна спочатку подивитися ліворуч: чи немає близько зліва машини, що рухається. Якщо є, треба почекати, коли вона проїде. Перейшовши вулицю до середини, дитина повинна подивитися праворуч і продовжувати шлях тільки тоді, коли переконається, що дорога вільна.
В умовах великого міста треба навчити дитину орієнтуватися по світлофору. В основі таких орієнтувань лежить чітке диференціювання правого та лівого напрямків, розуміння колірних сигналів.
У розвитку орієнтування дитини у просторі велике значення мають навички самоконтролю, вміння виконувати дії за сигналом. З цією метою можна запропонувати дитині гру «Виправ помилку сам» або «Наведи порядок».
На столі або аркуші паперу дорослий разом з дитиною розставляєте іграшки, потім дитина відвертається, а ви переставляєте іграшки, порушуєте порядок. Повернувшись, дитина повинна вгадати, що переставлено.
Вікові можливості дитини, рівень її загального і насамперед інтелектуального розвитку дозволяють почати роботу з формування у неї умінь орієнтуватися в просторі, використовуючи схематичне зображення. Можна почати з гри «Ляльчина квартира».
Разом із дитиною слід облаштувати кімнату для ляльки. А потім на очах у дитини скласти план цієї кімнати. Малювати предмети інтер’єру не слід: потрібно показати дитині, як можна в плані, схемі користуватися умовними позначеннями.
«Знайди, покажи і розкажи, як ти знайшов, де в ляльчиній кімнаті знаходиться стіл? Диван? Полиця з іграшками?» Ця задача для дитини досить складна, і, звичайно, спочатку вона помиляється. Нехай це вас не лякає. Потрібні вправи, повторення, і поступово дитина почне вільно розбирати схему-план і користуватись нею при орієнтуванні в просторі. Велике значення в цих іграх мають ретельний аналіз схеми, що зображує просторову ситуацію і співвіднесення реальної обстановки з її схематичним зображенням.
Особливо цікаві для хлопців подібні завдання під час прогулянок на природі. Можна організувати ігри в «туристів», «подорожі», «розвідників».
Спочатку в якості орієнтирів можуть бути зображення будь-яких об'єктів: дерева, кущі, струмки, пагорби та інше. Потім, коли діти навчаться давати кількісну оцінку відстані, їх можна орієнтувати на кількість кроків, метрів і т. д.
Можна запропонувати дитині пограти в гру «Хто правильно піде, той іграшку (гриби, ягоди) знайде».
Дорослий заздалегідь ховає іграшку і каже: «Зараз я буду говорити, в якому напрямку треба йти і скільки треба зробити кроків, щоб знайти іграшку. Якщо ти будеш уважно слухати, точно виконувати мої команди, то іграшку знайдеш швидко: «Зроби п'ять кроків уперед і повернись наліво, потім зроби чотири кроки і нагнись - ти побачиш те, що шукав». Можна дати дитині можливість позначати шлях, а мама або тато будуть шукати. Зверніть увагу, чи помічає дитина, коли ви «помиляєтеся» у виборі напряму. Як вона позначає маршрут?
