Видео дня
ЦІКАВА МАТЕМАТИКА ДЛЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ: Поділ цілого на частини
Зовсім новим завданням для дітей старшого дошкільного віку є ознайомлення з поділом множин і предметів на частини.
Так, на прогулянках, у побуті і під час спеціальних занять дорослий пропонує дитині взяти кілька дрібних предметів в дві руки. Або пропонує покласти іграшки, які лежать на столі, у дві коробки. Поділ множини на частини може здійснюватись за будь-якою якісною ознакою: кольором, формою, величиною. Наприклад, у дитини всього п'ять машин, але серед них є вантажні і легкові: «Скільки вантажних? (Три). А скільки легкових? (Дві). А скільки всього машин? (П'ять)».
На столі лежать чотири жолуді. Дорослий пропонує дитині взяти жолуді в обидві руки. «Хочеш, я вгадаю, в якій руці скільки жолудів?» Будь-яка відповідь перевіряється перераховуванням. Дитина рахує, скільки в одній руці, скільки у другій і скільки жолудів разом, тобто скільки їх усього.
Такі вправи готують дитину до виконання арифметичних дій додавання і віднімання.
Особливу увагу слід звернути на те, як у дитини формується розуміння відношення частини до цілого. Будь-яка частина множини, навіть найбільша – завжди менша за саму множину. Наприклад, в букеті сім гвоздик. З них п'ять червоних, а дві рожеві. Мама може запитати: «Яких гвоздик більше, червоних чи рожевих? А чого більше: червоних гвоздик або всього квітів у букеті?» Після відповіді дитини слід уточнити, що кількість квітів у букеті - це ціле. Воно завжди більше будь-якої частини цієї множини.
У подібних випадках діти часто не дають правильну відповідь. Вони кажуть, що червоних гвоздик більше, ніж всього квітів у букеті. При цьому вони порівнюють не всі квіти з червоними гвоздиками, а швидше порівнюють частини цієї множини, тобто червоні і рожеві гвоздики між собою. Тому і відповідають, що червоних більше.
Розуміння відношень частини і цілого уточнюється в процесі вправ поділу предмета на частини. Спочатку дитині слід показати поділ предмета на дві рівні частини, навпіл. Можна прочитати дитині казку «Два жадібних ведмедика» (угорська народна казка). Поговоривши за змістом казки можна запропонувати дитині розділити предмет: яблуко, печиво, булочку на частини. Предмет ділять на рівні частини, навпіл, і закріплюють назви частин - половинки.
Наступного разу можна показати дитині прийом поділу предмета на чотири рівні частини. Щоб розділити предмет на чотири частини, треба спочатку розділити його навпіл, потім кожну половинку ще навпіл, вийде чотири частини. Кожна частина називається одна четверта. А всього вийшло чотири четвертих.
Зробіть так, щоб дитина могла порівнювати частини: одну, другу і четверту із цілим предметом. Для цього треба мати три яблука (печива). Одне яблуко ви ділите навпіл, друге на чотири частини. Порівнюєте, що більше: одна друга чи одна четверта. Нерідко дитина, сприймаючи назви частин на слух, каже, що четверта частина більша, ніж друга, так як в назві чується число 4. Наочне і практичне порівняння частин між собою і цілим предметом дає дитині правильне уявлення про ці відношення.
В результаті дитина має засвоїти, що чим на більшу кількість частин ми ділимо предмет, тим менші виходять ці частини. Їй можна задати наступні питання:
Що більше: одна друга чи одна четверта цього ж предмета? Що більше: одна друга чи половинка? Що менше: одна друга чи дві четверті? Що більше: четверта або восьма частина предмета? Що менше: дві четвертих або одна восьма? Покажи одну другу, дві четвертих, дві восьмих. А що більше: сім восьмих чи ціле?
В цих питаннях і завданнях закладені проблемні ситуації. Дитина повинна бути уважною і вміти аналізувати ці ситуації. Вона дає відповіді не по шаблону, а на основі логічних порівнянь, і в них підкреслюється або різниця (більше - менше), або рівність частин (половина і одна друга, одна четверта і дві восьмі і т. д.).
