Видео дня
Гіперактивна дитина
Гіперактивна дитина є справжнім випробуванням для батьків. Часто здається, що такі діти некеровані. І все ж, якщо при вихованні такої дитини систематично дотримуватися деяких рекомендацій, то можна успішно коригувати її поведінку.
Як же зрозуміти, що Ваша дитина гіперактивна? Як правило, гіперактивні діти:
1. Багато і швидко говорять, «ковтають» слова, не дослуховують, перебивають, ставлять багато питань і рідко вислуховують відповіді;
2. Знаходяться в постійному русі, насилу себе контролюють. Навіть коли вони перевтомилися, вони продовжують рухатися, а зовсім виснажившись, плачуть, впадають в істерику;
3. Дуже слабо реагують на заборони. І незалежно від того, де вони знаходяться поводяться однаково активно;
4. Досить часто провокують конфлікти, тому не вміють стримувати агресію, кусаються, б'ються, дряпаються.
Причина гіперактивності досі не з'ясована, але більшість фахівців схиляються до того, що дана властивість поведінки дитини пов'язана з не дуже гладкою появою на світ або порушеннями в грудничковому віці. До групи ризику відносять дітей, які народилися з застосуванням кесаревого розтину, важких пологів, малюків на штучному вигодовуванні, недоношені та народжені з маленькою вагою діти. Навіть, якщо ознаки гіперактивної поведінки у малюка не зникли після року, в цьому немає нічого страшного. Їх можна привести в норму, приділяючи належну увагу і використовуючи правильний підхід.
Гіперактивній дитині лікування абсолютно непотрібно. Необхідно просто позбавити її від зайвої активності. Для цього доцільно створити певні умови життя, такі як чіткий режим дня (з обов'язковими тривалими прогулянками на свіжому повітрі), спокійна і доброзичлива психологічна обстановка в сім'ї. Якщо батьки такої дитини самі - дуже неврівноважені і емоційні, то їм пора починати працювати і над собою.
Звичайно, робота з гіперактивними дітьми - справа непроста. Адже малюк не винен у тому, що він такий "живчик", тому його зовсім даремно лаяти, карати, влаштовувати бойкоти. Такими методами можна домогтися тільки зниження у нього самооцінки, почуття провини, впевненості в тому, що він "неправильний", не може догодити мамі і татові. Першочергове завдання батьків гіперактивної дитини - навчити його управляти собою. Контролювати свої емоції йому можуть допомогти "агресивні" ігри. Негативні емоції дитина може вихлюпувати на неживі предмети - бити, штовхати їх. Однак необхідно пояснити йому, що його агресія не повинна стосуватися людей, тварин, рослин. Такій дитині вкрай необхідно вихлюпувати енергію назовні, її тільки треба навчити робити це.
У роботі з гіперактивними дітьми та їх вихованні уникайте 2-х крайнощів - пред'явлення йому занадто високих вимог і надмірної м'якості. Ні в якому разі не допускайте вседозволеності. Такому маляті повинно бути чітко роз'яснено всі правила поведінки в різних ситуаціях. Тим не менше, число заборон, обмежень слід звести до мінімуму.
Також не забувайте хвалити дитину, коли вона доведе розпочату справу до кінця. На прикладі простих справ необхідно навчити її правильно розподіляти сили. Необхідно оберігати малюка від перевтоми, надлишкової кількості вражень, уникати місць великого скупчення людей.
Гіперактивні діти повинні якомога більше рухатися, тому що недостатня фізична активність теж може бути причиною підвищеної збудливості.
Надмірно активному маляті необхідно дотримуватися золотої середини у харчуванні, тобто їсти менше смаженого, солоного, гострого, копченого, а побільше тушкованого, вареного, свіжих фруктів і овочів. Також важливим правилом є те, що ніколи не треба примушувати дитину їсти, якщо вона відмовляється.
І наостанок, порада - віддайте дитину в спортивну секцію. Вона може стати для Вас просто панацеєю!
