ЦІКАВА МАТЕМАТИКА ДЛЯ МАЛЮКІВ: Орієнтування в просторі та часі

Орієнтування у просторі

Вміння орієнтуватися в просторі має для дитини дуже важливе значення. Основою для розрізнення напрямків у просторі служить орієнтування відносно власного тіла і визначення сторін на самому собі: зверху – там, де голова; знизу – там, де ноги; спереду – там, де обличчя,ззаду – там, де спина.

Під час вмивання, одягання та інших режимних моментів батьки невимушено розмовляють з малюком, називаючи частини тіла, обличчя, досягають того, щоб дитина могла правильно називати їх: щічки, ніс, вуха; зав’яжи шарф на шию; одягни рукавичку на праву руку тощо.

Видео дня

Коли малюк оволодіє вміння орієнтуватися на собі, можна починати вчити його орієнтуватися від себе. Корисною є гра «Купання ляльки» (дитина лівою рукою притримує ляльку, а правою миє їй голову). Можна виконувати вправи з прапорцями, хусточками, даючи конкретні завдання: візьми прапорець в праву (ліву) руку, підніми його вверх, опусти вниз. При цьому варто пам’ятати, що працювати потрібно одночасно з двома протилежними напрямками: вверх-вниз, вправо – вліво.

Для того, щоб полегшити засвоєння правої і лівої сторони, необхідно встановити зв’язки рук з тим, що вони виконують: правою рукою тримаємо ложку, лівою – хліб; в правій руці тримаємо олівець, лівою – притримуємо папір.

Варто пам’ятати, що формування навиків орієнтування у просторі потребує багаторазового повторення, конкретного показу того, як повинна діяти дитина. Нижче наведені деякі приклади вправ для закріплення понять «ліва сторона», «права рука (нога)»:

Постав стілець з правої (лівої) сторони від себе. Поверни голову вправо (вліво). Зроби крок вправо (вліво). Візьми в праву руку м’яч, а в ліву – кубик. Підстрибни на правій (лівій) нозі три рази. З часом необхідно розпочати вправляти дітей в сприйманні просторових відношень на обмеженій площині – аркуші паперу. Наприклад, запропонувати розкласти іграшки, картинки на столі чи аркуші паперу: зверху, знизу, зліва, справа.

Орієнтування у часі

Діти молодшого дошкільного віку повинні розуміти та вказувати на часові напрямки: було, є, буде; називати частини доби: ранок, день, вечір, ніч; розуміти слова, які вказують на тривалість і часові відношення: довго, недовго, зараз, потім, раніше; на прикладі простих сюжетів визначати послідовність логічно пов’язаних подій. Відповідно, дитячий словник потрібно збагачувати словами на позначення відрізків часу.

Малюку легше засвоїти такі знання, якщо пов’язати їх з конкретними діями, подіями: вночі сплять, зранку прокидаються, вмиваються, снідають тощо. Також слід спостерігати за природою: зранку сонечко світить в твоє віконце, вдень воно стоїть високо на будинком, ввечері світись з другої сторони.

Не забувайте, що результати занять з малюком залежать від того, наскільки дорослим вдається його зацікавити та забезпечити пізнавальну та практичну активність під час вивчення нового матеріалу.