Видео дня
ЦІКАВА МАТЕМАТИКА: Навчаємо дитину рахувати. Типові помилки
Під час навчання дитини вмінню рахувати можливі деякі типові помилки, появу яких необхідно попередити.
Так, числівник «один» діти іноді замінюють словом «раз». Поясніть дитині, що слово «раз» ми говоримо тільки тоді, коли виконуємо вправи під рахунок чи марширують. Коли ж ми рахуємо предмети, звуки, слід називати число «один». Наприклад, дорослий запитує у дитини: «Скільки у мене кубиків?» «Один кубик», - відповідає дитина. «Правильно, один кубик. Не можна ж сказати, що у мене «раз кубиків». Рахувати слід так: один, два, три…»
На початковому етапі навчання рахуванню дітям дуже важко узгодити числівники і іменники в роді, числі та відмінку: одна лялька, один м’яч, одне кільце або два м’ячі, дві ляльки. Тому необхідно звернути увагу дитини на предмети, які вона рахує. «Якщо це м’ячі, ведмеді, кубики, то ми рахуємо так: один, два, три; якщо це ляльки, мотрійки, вежі, тоді так: одна, дві, три …»
Спочатку дії дитини носитимуть розгорнутий характер: вона торкатиметься предметів, іноді перекладатиме їх, називатиме вголос кожне число. В процесі оволодіння вмінням рахувати частоту таких дій варто зменшувати, трансформувати: дитина торкається предметів не рукою, а указкою, рахує вголос на деякій відстані від предметів, потім починає рахувати все тихіше і тихіше, а в старшому дошкільному віці – подумки.
При порівнянні двох груп предметів дитина може неправильно називати кількість в залежності від величини самих предметів і їх просторового розміщення. Якщо множина складається з крупних предметів, то дитина може оцінити її як більшу в порівнянні з іншою рівнозначною множиною, яка складається з дрібних предметів.
Можливо і таке: дитина, порахувавши предмети, відразу забуває результат і оцінює кількість по просторових ознаках (наприклад, по площі, яку займає дана множина).
Потрібно обов’язково пояснити дитині, що кількість предметів у множині не залежить від величини предметів, що входять до цієї множини, а також не залежить від їх просторового розміщення. Для цього дорослий повинен постійно змінювати кількісні відношення між сукупностями предметів. Наприклад, то крупних і мілких предметів порівну, то крупних більше, ніж мілких, то, навпаки, мілких більше, ніж крупних.
