"Що занадто, то не здраво": відома лікарка розповіла про непотрібні медпроцедури

Сьогодні тема якісного медичного обслуговування дуже актуальна для пацієнтів.

Зокрема, українців часто турбує питання раціональності проведення діагностичних процедур і медичних призначень, за які здебільшого доводиться платити зі своєї кишені.

Кардіологиня, докторка медичних наук, професорка Катерина Амосова у себе на сторінці Facebook опублікувала список медпроцедур, які належать до нераціональних і призначаються більшістю лікарів за принципом "діагностика зайвою не буває".

Відео дня

Читайте: Діагностика "на нюх": лікарка розповіла, чим пахнуть хвороби

За її словами, у 2019 році були оновлені рекомендації Американської академії сімейної медицини про недоцільність загального охоплення пацієнтів деякими методами діагностики й лікування.

"Він складається з найпоширеніших методів, потенційна користь від яких менша за потенційну шкоду внаслідок низької частоти відповідних захворювань або незначного ризику їхніх важких наслідків, через високу частоту хибнопозитивних результатів, які викликають тривогу і потребу в додаткових дослідженнях (травматичних і дорогих), а також відсутність доказів можливості лікування істотно впливати на прогноз", – написала Амосова.

Отже, за словами професорки, не варто:

– Призначати рентгенівські методи візуалізації хребта в разі болю в попереку тривалістю менше, ніж півтора місяці за відсутності неврологічної симптоматики та обґрунтованої підозри важкого захворювання, наприклад, остеомієліту.

– Призначати антибіотики під час синуситів легкої та помірної тяжкості, за винятком випадків тривалості симптомів (густих виділень з носа жовтого кольору, болі при пальпації обличчя) понад 10 днів або їхнього погіршання після первинного полегшення. Річ у тім, що переважна більшість таких синуситів спровокована вірусами (а значить, антибіотики, які знищують бактерії, тут безсилі).

– Призначати денситометрію для діагностики остеопорозу жінкам, що молодші за 65 років, і чоловікам до 70 років за відсутності факторів ризику. Тільки в старшому віці денситометрія є цілком обґрунтованою.

– Проводити ЕКГ і інші обстеження серця безсимптомним пацієнтам низького ризику щорічно.

– Призначати скринінг на рак шийки матки жінкам, що молодші за 21 рік і старші за 65 років, якщо до цього він був проведений і немає високого ризику.

– Проводити повний скринінг на рак передміхурової залози за допомогою PSA-тесту чоловікам, що старші за 55 років.

– Проводити гінекологічний огляд безсимптомним жінкам перед призначенням гормональних контрацептивів, не вагітним і тим, що не потребують скринінгу на рак шийки матки.

– Рекомендувати всім пацієнтам із цукровим діабетом другого типу, які не отримують інсулін, щодня перевіряти рівень глюкози в крові.

Читайте: Мобільний додаток для діагностики раку: коментар онколога

– Призначати скринінг на вірус простого герпесу за рівнем антитіл у крові в разі відсутності симптомів, зокрема й вагітним.

– Не треба переливати пацієнтам з важкою анемією більше, ніж мінімальну кількість еритроцитарної маси, після досягнення гемоглобіну 70-80г/л.

Виконання цих рекомендацій, за словами лікарки, допоможе дотримуватися раціонального лікування і діагностики, заощадивши кошти пацієнтів.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про міфічні діагнози, які ставлять в Україні.