Відео дня
Вчені створили препарат, що пригнічує ВІЛ
Молекулярні біологи з Єлю створили надефективний препарат, який пригнічує роботу ферменту та допомагає ВІЛ вбудовувати себе в ДНК клітини, і захистили за його допомогою мишей від інфекції.
Про це повідомляє РІА Новини із посиланням на статтю, опублікованій в журналі PNAS.
"Одна доза наночастинок, начинених нашою "речовиною-1", захищала Т-клітини мишей від масової загибелі і утримувала концентрацію вірусних частинок на мінімальному рівні протягом трьох тижнів. "Речовина-1" здатна боротися як зі звичайними клінічними штамами ВІЛ, так і з його "невразливими" версіями", - пишуть Керен Андерсон (Karen Anderson) і її колеги з Єльського університету (США).
Як пояснюють вчені, сьогодні хворі на ВІЛ можуть прожити десятки років завдяки прийому антиретровірусних препаратів - речовин, що пригнічують різні етапи реплікації вірусу в клітинах тіла. Оскільки вони часто володіють сильними побічними ефектами, медики часто змушені припиняти їхній прийом на кілька тижнів.
При припиненні їхнього прийому ВІЛ "вилазить з окопів" і починає інтенсивно копіювати себе, часто повертаючись до початкових масштабами інфекції за три або два тижні. В останні роки вчені активно намагаються знайти ліки або антитіла, які допомагали б уникнути подібну "контратаку" вірусу, або дозволяли б "вигнати" вірус із клітин.
Андерсон і її колеги вже кілька років вивчають структуру одного з головних компонентів ВІЛ, так званої зворотної транскриптази. Вона являє собою особливий фермент, який вірус використовує для того, щоб "прочитати" свою одиночну спіраль РНК і перетворити її в подвійний ланцюжок ДНК, яка може бути вбудована в геном зараженої клітини.
Багато видів антриретровірусних препаратів, як пояснюють вчені, блокують роботу цього білка, проте жоден із них не робить це зі 100% надійністю і безпекою. Частина вірусів поступово стає невразливою для їхніх дії, а самі по собі ці речовини мають низку смертельно небезпечних побічних ефектів, що не дозволяють приймати їх нескінченно довго.
Андерсон і її колеги змогли вирішити цю проблему, проводячи велику частину експериментів не на реальних зразках клітин і вірусів, а на їхніх віртуальних аналогах. Використовуючи комп'ютерні моделі різних версій зворотної транскриптази, вчені вивчали те, як взаємодіють з ним різні речовини і ліки, вже відомі науці, і відібрали з них найефективніші.
Відкривши кілька десятків таких молекул, здатних пригнічувати роботу цього ферменту, вчені спробували поліпшити їхню роботу, змінюючи структуру їхніх ключових елементів, що з'єднуються зі зворотною транскриптазою. Плодом цих зусиль стало відкриття молекули, що отримала ім'я "речовина-1", яка взаємодіє з вірусом приблизно в 2,5 тисячі разів активніше, ніж її попередник.
Домігшись подібного результату, вчені синтезували її реальний аналог і перевірили його роботу на культурах імунних клітин, заражених ВІЛ, у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами або в складі особливих наночасток, які поступово виділяли "речовина-1" в навколишнє середовище.
Як показали ці досліди, "речовина-1" посилювала дію інших препаратів і ефективно пригнічувала розмноження вірусу навіть у малих дозах, не викликаючи при цьому ніяких побічних ефектів, що змусило вчених перейти до доклінічних випробувань, які вони провели на мишах із "людською" імунною системою.
Ці досліди показали, що навіть одиночна доза наночастинок із "речовиною-1" захищала мишей від інфекції протягом 30 днів, якщо вони не були заражені до початку дослідів, і утримувала її на мінімально низькому рівні в іншому випадку. Все це, як вважають вчені, говорить про те, що ця сполука може стати основою для безпечних і "довгограючих" ліків і засобів профілактики від ВІЛ.
Як раніше повідомляв "МедОбоз", лікування гемофілії стало ближче завдяки прориву в генетиці, здійсненого вченими Національної служби охорони здоров'я Великобританії та Лондонського університету королеви Марії.
