Відео дня
Школа - це маленьке життя: підсумки закінчення першого класу
Днями мій син закінчив перший клас. Один з важливих етапів життя, якого я так чекала, і одночасно так боялася - позаду. І, оскільки я все ще добре пам'ятаю свої відчуття рік тому - невідомість, нерозуміння, що нас чекає в школі, якою буде адаптація, навчання, перше враження сина - я вирішила написати цю статтю в допомогу мамам, які мають пройти цей життєвий етап.
Почну з головного - якщо ви правильно вибрали школу і вчителя, то, як говориться у відомій приказці, "не такий страшний вовк, як його малюють". Вчителі - такі ж люди, з якими завжди можна поговорити, домовитись і знайти спільну мову. Просто не треба чекати, що вони здатні на неможливе, або що вони зобов'язані зробити з вашої дитини генія. Ні, їх завдання - направити, навчити, підказати, знайти підхід. Але мета, мотивація вчитися і хороші оцінки - це спільна праця всіх трьох сторін процесу - дитини, вчителя, батьків.
Читайте: Вчені пояснили, як харчування впливає на успішність дитини в школі
По-друге - не чекайте від першокласника божевільного бажання вчитися постійно. Він все та ж дитина, що і була в садочку, просто на рік старша. Їй все також потрібні друзі, веселощі і регулярні розваги. Не потрібно позбавляти її всього цього через те, що "почерк жахливий, а читає взагалі страх". Завантаживши школяра навчанням, сподіваючись, що він захоче швидше у всьому розібратися і піти гуляти, можна домогтися тільки одного результату - повністю відбити бажання вчитися.
Третє - у дитини має бути вільний час і мінімум один день повністю вихідний, який вона може присвятити тому, що важливо і потрібно для неї зараз.
Четверте - будьте поруч, але не робіть уроки замість неї . Підказуйте, пояснюйте, показуйте на прикладах, рахуйте на цукерках, яблуках, іграшках - але до відповіді і правильного рішення вона повинна прийти сама.
Читайте: Школа майбутнього: геніальні винаходи, які повинні бути в кожному навчальному закладі
П'яте - ніколи не обговорюйте вчителя, якщо дитина десь поруч. Навіть якщо ви "впевнені", що вона не чує. Якщо син (дочка) прийшли зі школи і скаржаться на щось - вислухайте обидві сторони, і приймайте рішення, відкинувши емоції. Це не завжди просто, але вкрай важливо для нормальних шкільних відносин.
І останнє - рік пролетить швидко, думаю, як і наступні 10. Перший місяць буде адаптація, притирання дитини до нового оточення, сварки, бійки, нові друзі - це все життя, і потрібно просто дати можливість дитині прожити цей час, прийняти. Не вирішуйте ситуації за неї, дайте зрозуміти, що ви поруч і підтримуєте, але налагодити відносини з однокласниками - завдання дітей. Після адаптаційного періоду ще одним складним етапом буде момент прийняття дитиною відповідальності за свої знання. У першому семестрі це ще не дуже відчувається - оцінок немає, а будь-яку помилку можна витерти гумкою і переписати. А коли вже діти перейдуть на кулькові ручки, і їм почнуть пояснювати, що "старайся" і "добре" - це всього лише 5-8 балів, і потрібно докласти більше зусиль - школяреві буде складніше. Але це все можна пережити, і одна з головних речей тут - спокійний і правильний настрій батьків.
Ну і на закінчення - ніхто не обіцяє, що буде легко, але цікаво і насичено - точно. Школа - це маленьке життя, дозвольте своєму чаду жити за своїми правилами, але завжди будьте поруч.
Як раніше повідомляв "Обозреватель", вчені знайшли простий спосіб поліпшити успішність дитини.
