Відео дня
Ліки, які не лікують: чому українські препарати гірші європейських
Підвищення попиту на бюджетні лікарські засоби через зниження купівельної спроможності українців, призвело до збільшення обсягів ринку контрафактних товарів.
Як пише Європейська правда, виробники контрафактних фармацевтичних препаратів не вкладають кошти ні в дослідження, ні в поліпшення, ні в просування на ринку препаратів, підробляють. А сучасні швидкі технології перетворюють виробництво контрафакту в дуже прибутковий бізнес.
Ще в 2011 році в Україні контрафактні лікарські препарати становили до 50% ринку. Сьогодні ці показники ще вищі.
При цьому підробляють всі види лікарських засобів - від недорогих знеболюючих і антигістамінних засобів до препаратів, призначених для лікування захворювань, що становлять загрозу для життя.
Це відбувається тому, що ціна на контрафакт значно нижча, ніж на оригінальну продукцію. По-друге, фармацевтичний ринок настільки заповнений контрафактною продукцією, що навіть офіційні роздрібні дистриб'ютори (аптеки) можуть несвідомо продавати контрафактні препарати, закупивши їх у нового, неперевіреного постачальника. Самостійно розпізнати контрафактну продукцію вкрай складно, а часом взагалі неможливо без спеціальної експертизи (особливо товарів дорогих цінових категорій).
І по-третє, в осіб, які виробляють контрафактну продукцію, немає відчуття невідворотності покарання.
Висновок очевидний: поки не буде створено ефективний механізм імплементації законодавства про захист прав інтелектуальної власності, фармацевтичні компанії не зможуть ефективно протистояти проблемі, а ринок залишиться заповненим контрафактною продукцією.
Фармацевтичні компанії в Україні покладають великі надії на створення Вищого суду з інтелектуальної власності. Цей інструмент протестований і довів свою ефективність у таких країнах, як Японія, Південна Корея, Індія, Китай, Бразилія, Чилі, Перу, Мексика, Таїланд, США, Великобританія, Бельгія, Франція, Португалія, Іспанія, Фінляндія, Швеція і Швейцарія.
Ще кілька десятків інших країн перебувають у процесі створення окремого спеціалізованого суду і поки мають судові палати або колегії, які розглядають виключно суперечки у сфері захисту прав інтелектуальної власності.
Угодою про асоціацію передбачена одна з важливих цілей - досягнення належного й ефективного рівня охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності в Україні спрямоване на досягнення саме цієї мети.
Більше того, в рамках Європейського Союзу зараз відбувається процедура формування відносно недавно створеного Єдиного патентного суду. Цей міжнародний суд являє собою єдиний спеціалізований патентний судовий орган з місцевими представництвами (підрозділами) на території країн ЄС.
Таким чином, паралельні судові процеси в національних судах держав-членів Європейського Союзу заміщуються уніфікованим процесом в єдиному суді, у результаті якого сторони зможуть отримати швидке рішення, яке поширюється на юрисдикцію всіх європейських країн, де мав силу патент.
Україна тільки починає імплементувати європейську практику захисту прав інтелектуальної власності.
Вищий суд із питань інтелектуальної власності України фактично буде розглядати всі спори, що стосуються прав інтелектуальної власності, за винятком кримінальних і частини адміністративних справ.
Початок роботи цього суду має забезпечити швидкий і ефективний захист прав інтелектуальної власності - таку позицію поділяють і в Асоціації правників України, і в середовищі бізнесу.
Як раніше повідомляв "Обозреватель", деякі медичні установи закуповують препарати, а саме - парацетамол, омнопон, аспірин і адреналін - за ціною, яка до 90% перевищує середньозважену по країні.
