Відео дня
Українських медиків з закритими очима заберуть європейські країни
На сьогодні в Україні 152 тисячі лікарів та 350 тисяч сестер. Брак медперсоналу у багатьох областях до 40%. Цей дефіцит продовжує збільшуватися за рахунок того, що:
у нас багато пенсіонерів, які йдуть на пенсію;
молоді фахівці, які закінчують медуніверситети, вони не залишаються в медицині, а йдуть в бізнес;
багато фахівців емігрують.
Ви знаєте, що Польща скасувала нострифікацію українських медичних дипломів. Вони готові приймати українських лікарів та медсестер без будь-яких попередніх іспитів та співбесід. Навіть без знання мови. У них сьогодні настільки великий дефіцит і настільки вже перевірені наші українські фахівці, що нас беруть з закритими очима. Правильно роблять, між іншим.
Поки ми справляємося тільки за рахунок ентузіастів-лікарів і медперсоналу. У нашій клініці я попросив, я не можу змусити, всіх анестезіологів взяти по чотири чергування в місяць. Зазвичай у них нічних чергувань не було. У нас молоді хірурги чергують в реанімації, чого теж у нас ніколи не було, по 2-3 людини. Тому що не вистачає реаніматологів, не вистачає анестезіологів, не вистачає фахівців. Сьогодні сестри чергують в два рази більше, ніж належить. І ось на цьому все поки тримається.
Що робити далі? Є математична модель, яка говорить про те, що щоб утримати фахівців вдома, щоб вони не емігрували, їм потрібно платити хоча б 70%, як мінімум, від того, що вони отримають там. Тому що тут у них є якесь житло, батьки, тут звично.
Так ось, ми не добираємо до цих 70% дуже багато. Якщо в Польщі лікар може отримувати до 10 тисяч євро, хороший лікар, так (анестезіолог, перфузіолог або хірург), то, можете собі уявити, тут він отримує 200 євро. Хіба це зарплата? 300 євро – це хіба зарплата, щоб утримати лікаря, який може протягом кількох годин перетнути кордон і в будь-якій клініці Польщі отримати роботу? Так само в Чехії, Словаччині, так само в Німеччині, до речі. Ми недавно були в Німеччині, мало не кожен четвертий виходець з радянського союзу: казахи, молдавани, українці, наших сестер дуже багато.
COVID-19 у нас уже більше 8 місяців і влітку обговорювалося питання навчання студентів за спеціальністю "громадське здоров'я". Це ті ж "сангіги", які раніше випускалися санітарно-гігієнічним факультетом, зараз це називається "громадське здоров'я". Знаєте скільки набрали в цьому році цих санітарних лікарів? Аж 200 осіб.
Директор Інституту серця Борис Тодуров – про брак лікарів та низьку оплату їхньої праці в "Голос народу" на 112 Україна.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...
