Відео дня
Як визначити якість вакцини: факти і міфи
Якість вакцин не залежить від того, в якій країні її вироблено. Основний орієнтир, який визначає чи дійсно вакцини безпечні та ефективні — це хто і яким чином підтвердив їхню якість. І тут не йдеться про експертні думки окремо взятих осіб чи якусь географічну локацію.
Оцінкою якості та безпечності вакцин займаються авторитетні організації в галузі охорони здоров’я. У випадку з вакцинами, які для України закуповує UNICEF Ukraine, їхня якість підтверджена прекваліфікацією ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я). У випадку вакцини КПК (проти кору, паротиту, краснухи), яку закуплено в США — Управлінням продовольства і медикаментів (FDA).
Вакцини за Календарем щеплень Україна закуповує в шести країнах:
у Бельгії та Франції – вакцину від поліомієліту;
у Болгарії – вакцину для профілактики туберкульозу;
у Південної Кореї — вакцину від гепатиту В;
в Індії — вакцину для профілактики гемофільної інфекції типу b та вакцину від кашлюка, дифтерії та правця.
Вакцини цих виробників використовуються у всьому світі. Вони мають потужні виробництва, що відповідають строгим стандартами якості. Тут можна почитати більше про кожного виробника:
Усі вакцини, що Україна закуповує у них, мають однаковий рівень якості, що підтверджено прекваліфікаціями відповідних організацій. В тому числі в лабораторіях ВООЗ.
Прекваліфікація — це системний процес. Він проводиться, щоби визначити, чи здатен конкретний виробник виготовляти вакцину, якість якої відповідає міжнародним стандартам.
Це постійний(!) контроль якості, що не зупиняється після першого ж схвалення вакцини. Він також включає перевірку загальних виробничих процесів, перевірки партій вакцин, аудит виробничих майданчиків спеціалістами ВООЗ, регулярні повторні перевірки через визначені проміжки часу та цільову перевірку партій вакцин, що постачаються через агенції ООН.
Близько 30-70% часу виробництва вакцини йде на контроль її якості. Навіть після того, як вакцина отримала ліцензію, її зареєстрували і почали використовувати — контроль за її якістю і безпечністю не припиняється ніколи. Тут можна проглянути “шлях” вакцин від отримання дозволу на маркетинг до фармацевтичного нагляду.
Часом люди бояться вакцинувати себе та своїх дітей через поствакцинальні реакції — реакції після щеплень. В переважній більшості випадків вони не несуть жодної загрози здоров’ю дитини. Йдеться про підвищення температури, виникнення набряку, ущільнення чи почервоніння у місці ін’єкції. Здебільшого вони тривають протягом одного-двох днів та є абсолютно очікуваними реакціями на вакцини.
Серйозні реакції на вакцини зустрічаються дуже рідко. Ризик серйозних ускладнень від захворювання, яке можна попередити вакцинацією, є набагато вищим, ніж ризик виникнення серйозної реакції після щеплення.
Коли йдеться про захист від небезпечних хвороб, важливо вмикати здоровий глузд і критичне мислення. Адже через поширення фейків і міфів про вакцини (навіть самими лікарями) ми маємо велику проблему. Люди відмовляються, звертатися до фактів та не аналізують інформацію. Це перше, що ми маємо робити у всіх питаннях стосовно здоров’я.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...
