Відео дня
Як лікують в Ісландії: Україні навели тривожний приклад
Український журналіст Сергій Артамонов, який проживає в Ісландії, розповів про медицину в цій країні і про ті основні принципи, до яких прагне і Україна, яка наслідує приклад розвинених європейських "сусідок".
Відповідний матеріал опублікувало видання ТСН.
За його словами, Ісландія живе за принципом "держави загального добробуту" або, як прийнято називати такий політичний устрій, welfare state. Це означає, що уряд фінансує всі соціально значущі сфери, такі як медицина, освіта, інфраструктура, забезпечуючи всім громадянам рівні можливості доступу до них.
"Однак незважаючи на те, що Ісландія ніби як живе за принципами welfare state, безкоштовної медицини тут немає", - пише журналіст.
"Якщо вам хтось скаже, що є, не вірте - це міф. Медицина в Ісландії на 85% субсидується з держбюджету, і на 15% - приватними особами, тобто безпосередньо пацієнтами, коли вони звертаються до лікарень.
Щоб отримати цю знижку, існує одноразове страхування - воно, що логічно, державне, і обов'язкове. Кожен, хто легально проживає в Ісландії протягом шести місяців, автоматично потрапляє в систему соціального страхування, незалежно від національності", - розповідає він.
Хтось може подумати, що 15%, які залишається оплатити - це не так і багато. Ніби як так, але є одне істотне "але" - високі податки і ціни на все в Ісландії, зокрема, і на медичні послуги. Тут дуже дороге життя. По суті, ви платите не тільки шматочок 15%, ви платите весь час - перший раз у вигляді податків, другий - вже безпосередньо в лікарні.
Журналіст розповідає, що в країні діє прогресивна дворівнева шкала оподаткування. Розрахунок щомісячного доходу має такий вигляд: із перших 834 707 крон віднімається податок 36,94%; з суми, що перевищує 834 707 крон, віднімається податок 46,24%. Додатково віднімається пенсійний податок 4-6% і профспілковий внесок - до 1%. При цьому діє особистий надбавок ("податкова знижка"), який становить 52 907 крон на місяць.
Наприклад, середня зарплата в сфері послуг становить 250-450 тисяч крон після податків (близько 64 780-116 600 грн - тут і далі розрахунок за поточним курсом).
Що стосується цін (тримайте в голові суму "чистої" зарплати), то, наприклад, прийом у терапевта в робочий час, із 8.00 до 16.00, обійдеться в 3 400 Кч (близько 880 грн). Якщо підете в позаурочний час, із 16.00 до 18.00, це буде 4 500 крон (1160 грн).
Для людей похилого віку та людей із обмеженими можливостями передбачена п'ятдесятивідсоткова знижка, для дітей візит безкоштовний. Нагадую - це плата тільки за прийом. У вузького фахівця консультація обійдеться в пристойну суму 8-12 тисяч крон.
"Якось мені довелося робити біопсію. Три візити до лікаря і, власне, сама біопсія, обійшлися мені в 46 тис. крон (близько 12 тис. грн) і додаткова плата за ліки. Лікар не зміг поставити мені діагноз, але виписані препарати виявилися ефективними. Поставити пломбу коштує від 21 тисяч крон (близько 5440 грн), встановити керамічну коронку - більше 140 тис. крон (близько 36 270 грн). При цьому якщо ви "находите" до лікарів на 70 тис. крон за рік, то знижка на прийоми буде вже не 15%, а більша", - розповідає журналіст.
Він додає, що за останній час у Рейк'явіку збільшилася кількість пацієнтів і виник дефіцит лікарень і лікарів.
У самому Рейк'явіку сім поліклінік, ще вісім розташовані в передмістях, нових будується дуже мало. По-ісландськи це "хейлсугьяйслан" (heilsugæslan), по суті, аналог українських районних поліклінік. Кожна людина приписується до поліклініки за місцем проживання. Там пропонують загальне медобслуговування, послуги пологового будинку, послуги з догляду за немовлятами, школярами та людьми похилого віку, щеплення для дорослого населення.
Приймають у таких поліклініках базові лікарі типу терапевта, лора, ортопеда, педіатра, офтальмолога.
І оскільки лікарень мало, людей у них багато. Нерідкі випадки, коли палати облаштовують навіть у підсобках. Для ісландців, це, звичайно, шок, вони не звикли ні до такої кількості людей, ні до загальних палат.
Багато лікарень та поліклінік об'єднані під одним дахом. У столичному регіоні крім 15 поліклінік є 4 спеціалізовані медцентри: Центр розвитку, Центр дитячого розвитку і поведінки, інфекційне відділення для туристів і щойноприбулих іммігрантів із країн, що не входять в ЄЕП, зокрема, з України (тест на туберкульоз, ВІЛ, туристична вакцинація), а також центр профілактики психічного здоров'я і рецидивів.
При медустановах існують і інші реабілітаційні центри, як наприклад, центр реабілітації наркотичної та алкогольної залежності SÁÁ. Є такий же центр для дітей та підлітків Stuðlar ("студлар"). Є онкологічне товариство Krabbameinsfélagið ("краббамейнсфелагід"), в якому діагностують рак грудей і шийки матки на ранніх стадіях і запобігають активний рак у цих органах, виявляючи симптоми на передракових стадіях. Однак їхній скринінг, звичайно, не забезпечує захист від інших видів раку.
Є будинки для літніх людей Hrafnista ("рапніста"). Є центри альтернативної терапії, засновані на нетрадиційних методах. Найвідоміший із них - Альянс ісландських цілителів "Bandalag íslenskra græðara" ("Бандалаг ісленскра грайдара"). Він теж зареєстрований у системі охорони здоров'я і функціонує відповідно до закону "Про цілителів" від 25 травня 2005 року.
Більшість медзакладів належить державі, проте не так давно уряд дав добро і на приватні клініки, щоб якось знизити "лікарняний голод". У них держава все одно оплачує свої 85% витрат на лікування пацієнтів, але все ж це приватна ініціатива, і ціни там часом вищі. Приватні клініки або повністю повторюють функції державних - як Domus Medica, або частково - як Klíníkin Ármúla ("Клінікін Аурмула") (грудна хірургія, діагностика раку молочної залози, ортопедія, ревматологія, ожиріння, серцево-судинна хірургія). Або ж вони вузькопрофільні, як клініка пластичної хірургії "Hudfegrun".
Дефіцит лікарів ще більший, ніж дефіцит лікарень. Багато з них їдуть працювати в інші країни, найпопулярніший напрям - Норвегія, де вони найчастіше проходять практику під час навчання (закордонна практика - обов'язкова умова для отримання ліцензії лікаря), а деякі ісландські медики залишаються назавжди.
Для цього є вагомі причини. Оскільки лікарів мало, вони дуже перевантажені. При нормі 40 робочих годин на тиждень вони працюють по 50 і навіть 60 годин. До того ж зарплати медпрацівникам в Ісландії після кризи 2008 року заморозили і від тоді істотно не підвищували. Не можна сказати, що у них гідна зарплата як для медпрацівників. Ми їх називаємо героями, а вони кажуть: "Припиніть називати нас хорошими хлопцями, ми не діти. Нам потрібні гроші, більше фахівців. Тоді ми, можливо покращимо цю ситуацію".
Лікарні недоукомплектовані, обладнання стрімко старіє, ліки теж. Це виливається у великі черги - головний біль для всіх. Наприклад, якщо у вас виявилася делікатна проблема після бурхливого вікенду, чекати консультації і здачі аналізів можна і два тижні, і чотири. А якщо вам потрібно потрапити до офтальмолога, ортопеда, доведеться чекати місяці.
Наприклад, мій колега вже 16 місяців чекає прийому до ревматолога. Моі українські друзі, у яких народилася дитина тут, не могли знайти для неї гастроентеролога. Шляхом довгих пошуків один таки знайшовся, однак, і потрапити до нього було досить складно.
Тому ісландці, якщо у них не термінова проблема, але така, яка не може чекати тижнями, використовують неочевидні лазівки і записуються на прийом до лікарів швидкої допомоги læknavaktin ("лайхкнавахтін"). Як українці, вони, звичайно, "швидку" додому не викликають - така розкіш їм обійдеться в 15 тис. крон (близько 3880 грн). Вони просто йдуть у відділення "швидкої допомоги" або кімнати для надання екстреної допомоги при клініках і чекають прийому в порядку живої черги.
Більш того, після довгого очікування (не виключено, що навіть прийшовши за записом, вам доведеться запастися терпінням) цілком можливо, що в кабінеті вас зустріне не лікар, а медсестра. І у них не обов'язково буде достатньо часу, а часом і компетенції, щоб допомогти вам, - адже за дверима ще довга черга.
Ризик натрапити на недостатньо компетентного лікаря - ще одна проблема охорони здоров'я в країні. Спочатку ви потрапляєте до лікаря за місцем прописки. Тільки він може направити вас до вузького спеціаліста. Правда, серед експатріантів давно побутує думка, що у сімейних лікарів нерідко кваліфікація на рівні наших медсестер, що принаймні не може не порадувати наших медсестер.
Ісландський менталітет знаходить практичне застосування і в медицині. Ісландці не часто ходять до лікарів. Коли вже палець досягне розмірів ноги, можливо, тоді ісландець подумає, а чи не навідатися до лікаря. Це в природі ісландців - "не будь ганчіркою". Терпи і не хнич. Вони не звикли скиглити, з кожної дрібниці робити проблему. У них є "клопоти" - це те, що ми називаємо проблемами, а є "проблеми". Це рак у сім'ї або якщо ти втратив квартиру під час фінансової кризи. На всі інші випадки життя, зокрема, і на якісь нездужання, є приказка-відмовка "Тетта реддаст" (Þetta reddast!), Що в перекладі приблизно означає "Все буде добре! Все само собою владнається!"
Поза всякими сумнівами, Ісландія дуже успішна, заможна країна з погляду безпеки, екології, приватних ініціатив. Але якщо розглядати її через призму welfare state, то існують більш успішні проекти Швеції, Норвегії та інших західних країн. Останнім часом ця система дає збій, тому все частіше лунають голоси про те, щоб впровадити в країні приватну медицину. Але поки що більшість ісландців - 81% - не підтримують цю ідею.
Люди тут американізовані, часто бувають у США і прекрасно інформовані про проблеми приватної медицини за океаном, тому все ж вважають за краще свою, рідну систему, яку мріють реставрувати. Але для цього потрібна політична воля і, можливо, політична рокіровка.
Як раніше повідомляв "МедОбоз", медична реформа в Україні повністю підтримана Верховною Радою і набуде чинності в 2018 році.
