Як виміряти шкоду від куріння?
Ольга Срібна, кардіолог, аритмолог ДУ "ННЦ "Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини"" НАМН України.
Більшість змін у стані нашого здоров’я – на краще чи на гірше – можна оцінити за умови, що лікар розуміє на що звертати увагу. Йдеться не про суб’єктивні симптоми, як почувається пацієнт, а про реальні цифри, котрі лягають в основу наукових досліджень. У крові людини й інших біологічних рідинах циркулюють особливі молекули – біомаркери, що виробляються в результаті певних процесів. Вони і є тим "мірилом", що дасть фахівцю та пацієнту вичерпні відповіді на важливі питання про стан здоров’я.
Наведемо приклад із дослідження про тютюнопаління: наявність біомаркера нікотину (котиніну) свідчить про те, що людина піддавалася впливу нікотину. Котинін – є одним із кількох продуктів розпаду нікотину, тому для однієї речовини можна використовувати декілька біомаркерів навіть у межах одного дослідження.
Нині тривають жваві дискусії щодо стратегії зниження ризиків і доцільності використання альтернативних продуктів доставки нікотину (систем нагрівання тютютну СНТ) для курців, що не бажають припиняти курити. Є як прихильники, так і критики такого підходу. Водночас, з’являються нові наукові дані, де оцінюється вплив таких систем на здоров’я, базуючись на аналізі біомаркерів. Ці біомаркери допомагають визначити потенційну шкоду для організму, адже їхні зміни можна побачити вже через 6-12 місяців після відмови від куріння.
Медична спільнота мусить спиратися у своїх рекомендаціях саме на наукові факти і використовувати їх у комунікації з пацієнтом. Що саме вказує на переваги використання СНТ?
Початкове шестимісячне дослідження було проведено в 20 дослідницьких центрах у Сполучених Штатах під керівництвом незалежних дослідницьких організацій. Набір учасників розпочався в березні 2015 року, а завершився у вересні 2016-го. У цьому дослідженні брали участь курці з понад десятирічним досвідом, які викурювали не менш як 10 сигарет на день протягом останнього року і не були мотивовані кинути курити під час проведення дослідження. Учасників випадковим чином розподілили на дві групи: у першій продовжували курити сигарети (496 осіб), у другій перейшли на систему нагрівання тютюну (488 осіб).
Учасники, які переважно використовували СНТ, показали сприятливі біологічні реакції, що спостерігалися 6 місяців і зберіглися на рівні 12 місяців, порівняно з учасниками, які продовжували курити сигарети. У тих, хто поєднував СНТ із курінням сигарет більш ніж 30%, сприятлива біологічна відповідь все ще спостерігалася, але вона була набагато меншою порівняно з тими, хто використовував тільки СНТ.
Це дослідження отримало продовження, тривало вже 2 роки і показало значні відмінності в біомаркерах потенційної шкоди, пов'язаних із захворюваннями, асоційованими з курінням, в учасників, які перейшли від сигарет до системи нагрівання тютюну, порівняно з тими, які продовжували курити. Його проводили в 37 медичних закладах у шести країнах Азії та Європи з участю 982 осіб. Результати підтверджують, що використання СНТ може зменшити ризики для здоров’я, покращуючи серцево-судинну та дихальну функцію, якщо порівнювати з курцями сигарет. Це дає лікарям більше аргументів у розмовах з пацієнтами, які продовжують курити.
Усі ці дані свідчать про користь використання стратегії зменшення шкоди і дає лікареві підставу не бути голослівним під час розмови з пацієнтом, що вперто продовжує курити.