Як заробити на хворих на рак дітях: Охматдит запідозрили в корупційних схемах

Дитяча лікарня Охматдит знову опинилася в центрі скандалу. Цього разу мова йде про дорогі препарати, що використовуються при лікуванні раку, у яких закінчився термін придатності і, які, так і залишилися лежати на складах лікарні.

Про те, чому так сталося, написала в колонці для "УП.Життя" член правління "Центру протидії корупції" Олександра Устинова.

За її словами, незважаючи на те, що 50% необхідних для лікування дитячої онкології препаратів покриваються державою, навіть ці 50% використовуються неефективно.

"Так, наприклад, нещодавно на складах Охматдиту зіпсувалося препаратів на півмільйона доларів. Майже на 12 млн грн було повернено лише 1 препарат - "Ноксафіл", який лікарі не встигли використати. А також інші, наприклад "Віфенд", який паралельно просили купувати волонтерів", - пише вона.

Відео дня

Устинова додає, що для того, щоб прикрити "собі тили за зіпсовані ліки на мільйони гривень", і перекласти всю відповідальність на іншого, головний онкогематолог Охматдиту - Світлана Донська на прес-конференції публічно звинуватила міжнародні організації та МОЗ у тому, що на складах лікарні знаходяться препарати, в яких закінчується термін придатності через те, що міжнародники поставили ліки з короткими термінами.

Водночас іще кілька місяців тому Опікунська Рада Охматдиту почала бити на сполох, мовляв ліки зникають. Але тоді головний лікар цієї ж лікарні запевнив: усе буде використано.

Активістка розповідає, що в 2016 році в дитячу спеціалізовану лікарню Охматдит був поставлений найдорожчий з усіх закуплених за державні кошти препаратів - "Ноксафіл". 1 ампула цього препарату коштувала $716.

Всього лікарням було поставлено 2535 ампул із терміном придатності 9,5 місяців. 800 із них - надійшли в Охматдит.

2535 ампул - це 40% від необхідної кількості, замовленої лікарями. Всього дитячі онкологи замовили 5900 ампул, які за їхніми розрахунками потрібні були на рік. Але оскільки коштів, які щорічно виділяють недостатньо, всю кількість закупити не вдалося.

Фактично, цих препаратів повинно вистачити менш ніж на півроку, адже закупили менше половини. Але навіть цю кількість українські лікарі не використовували через відсутність необхідності.

Третина від того закупленого мізеру була повернута. З огляду на високу вартість препарату, 600 ампул коштували державі майже 12 млн грн.

"Щоб підстрахуватися, адже термін придатності препаратів замість 12 був 9,5 місяців, міжнародна організація Crown Agents надала гарантійні листи. У них зазначалося: в разі невикористання цих препаратів, міжнародну організацію потрібно було повідомити за 4 місяці до кінця терміну придатності, і вони, маючи домовленість із виробником, замінять цей препарат. Цього зроблено не було", - пише Устинова.

Згідно з українським законодавством, у той момент, коли ліки приїжджають до лікарні, вони автоматично стають власністю лікарні та територіальної громади, і МОЗ може хіба що писати листи-запити з питаннями: "а може ви все не використовуєте, а чи не хочете ви поділитися".

Так зробив МОЗ і зараз. Запитав у лікарні, чи точно препарати не зіпсуються і будуть використані, на що головний лікар запевнив, що використовують.

"Найбільший цинізм ситуації полягає в іншому: на наступний рік лікарі замовили 4838 флаконів препарату, знову в кілька разів більше, ніж використовували в цьому році. Цікаво, що замовлення Охматдиту, найбільшого користувача препаратів знову велике. І знову кількість замовлення залежить від тієї ж людини, що і в минулому році - дитячого онкогематолога Світлани Донської, яку МОЗ звільнив із посади головного позаштатного спеціаліста", - розповідає вона.

Варто відзначити, що на запит БФ "Пігулки" Міжнародної асоціації педіатрів онкологів, щодо використання препарату "Ноксафіл" (діюча речовина "Посаконазол") для лікування дітей з онкологією, сказали, що в переліку засобів, рекомендованих для лікування дітей, цього препарату немає. Зате є інші, в рази дешевші засоби.

Активіст задає питання: чому українські лікарі замовляють препарати, якими не користуються і, які, стоять в два рази дорожче.

"На мою думку, відповідь може бути тільки одна і називається вона "відкат". Такі препарати не продаються в аптеках і можуть бути закуплені тільки централізовано. Відповідно, для цього потрібні лікарі, які замовлять велику кількість препаратів. Ні для кого не секрет, особливо в онкології, що стандартний "відкат" із рецепта для лікування тією ж хіміотерапією становить у середньому 10%. Якщо ця практика поширюється і на такі державні замовлення, тоді відповідь очевидна, кому і навіщо потрібно стільки дорогих ліків, які не використовуються для лікування дітей і просто псуються на складах", - додає Устинова.

Як раніше повідомляв "Обозреватель", до 2030 року кількість онкохворих зросте на 70%.