"Вона жахливо мучилася": як МОЗ провалив трансплантацію в Україні

38,5 т.
'Вона жахливо мучилася': як МОЗ провалив трансплантацію в Україні

В Україні склалася критична ситуація із трансплантацією. Новий закон, який дозволяє використовувати не тільки органи родичів, хоч і набув чинності, але з певних причин не запрацював.

Як кажуть самі лікарі, вони бояться братися за скальпель, бо МОЗ так і не створив реєстр донорів і пацієнтів, не підготував трансплант-координаторів. Також є проблеми з медичним обладнанням. Без всього цього революційний і дійсно потрібний закон виявився порожнім папірцем.

Водночас старий закон фактично два місяці не працював. У результаті не можна було навіть, як раніше, робити пересадку від родичів. На щастя, у четвер, 28 лютого, Верховна Рада дала таку можливість, відтермінувавши дію нового закону. Детальніше — у матеріалі OBOZREVATEL.

Відео дня

Не встигли зробити операцію, тепер чекають

Чотирирічна Мілана Томчук вже два місяці чекає на пересадку єдиної нирки. Її мама, Ірина, розповіла OBOZREVATEL, що їм не вистачило буквально кількох днів, щоб зробити операцію.

"Тато, у якого забиратимуть нирку, мав трохи підлікуватися перед операцією. І ми не встигли до Нового року все це провести. А вже після свят все застопорилося. Лікарі не беруться проводити такі операції через новий закон, вони бояться кримінальної відповідальності", — скаржиться Ірина.

Маленька Мілана поки живе з однією ниркою, яка відмовляє

Тому маленька Мілана змушена щодня проводити під крапельницями по кілька годин. "Ми гемодіаліз зараз робимо їй самі вдома. Я в лікарні беру необхідні ліки, їх п'ять видів. І те, щоб прокапали кожні з них, займає від 30 хвилин до години. Все залежить від того, як піде розчин", — розповідає Ірина .

Дивіться відео за темою:

Крім цього, дівчинці щодня треба контролювати стан крові. Але найнебезпечніше у гемодіалізі — підхопити інфекцію або заробити перитоніт. Тоді дитину мучить жахливий біль.

"Ми двічі вже отримували перитоніт, раз у Охматдиті, другий — у Львівській лікарні. Мілана жахливо мучилася. Це висока температура і сильні болі в області живота", — згадує мама.

Чекає на операцію і 26-річна Станіслава Гришко. "Їй мали пересадити нирку від мами, ми вже готувалися до операції, але у дружини стався мікроінсульт", — розповів OBOZREVATEL чоловік дівчини Олег Гришко.

Трансплантація

Тому операцію відклали, а Станіславі довелося чекати, поки МОЗ і парламент вирішать проблему з новим законом про трансплантацію.

"Дружина тільки два місяці на гемодіалізі. Хоча лікарі кажуть, що операцію треба зробити якомога раніше. Бо чим довше пацієнт перебуває на гемодіалізі, тим менше шансів, що нирка приживеться. У людей, які багато років проходили цю процедуру, шанси зовсім маленькі", — переживає Олег.

Читайте: "Страждання почалися від народження": історія маленької українки, яку врятувала трансплантація

Поки Станіслава змушена тричі на тиждень по чотири години перебувати під крапельницями. Це болісна процедура, бо не можна навіть поворухнутися.

Обіцяли, але нічого не зробили

У самому Інституті трансплантології ім. Шалімова лікарі кажуть, що зараз у них кілька десятків пацієнтів, які чекають на пересадку органів. А всього по країні таких людей близько півтори тисячі.

Операція з пересадки органу

Колапс із пересадкою органів в Україні трапився на початку січня. Тоді припинив діяти старий закон про трансплантацію, який дозволяв забір органів тільки від родичів.

Новий документ із помпою ухвалили ще у травні минулого року, і багато хто сподівався, що він серйозно полегшить життя хворим. Однак МОЗ чи то не встиг, чи то не зміг виконати підготовчу роботу, яка б запустила механізм дії закону. В результаті всі операції були заблоковані.

"МОЗ мав підготувати електронний реєстр пацієнтів і донорів, які за життя дають згоду на вилучення у них органів. Але МОЗ нічого не зробив. Також мала запрацювати служба трансплант-координаторів. А вони тільки зараз починають курси з підготовки таких фахівців. Треба було вчити лікарів, бо досі багато хто з них боїться говорити з родичами про те, щоб ті дали згоду на вилучення органів у їхньої померлої близької людини. Досі у багатьох лікувальних установах немає апаратів для точного визначення смерті мозку людини. А без усього цього новий закон не може працювати", — обурюється у розмові з OBOZREVATEL керівник громадського руху "За трансплантацію" Юрій Андрєєв.

Донорський орган

За словами Андрєєва, ще в травні минулого року скандальний заступник в.о. міністра Уляни Супрун Олександр Лінчевський особисто обіцяв, що до 1 січня 2019 року ці фірми зможуть все підготувати.

"Хірурги не хочуть підставлятися під кримінальну відповідальність, тому і не проводять операції", — каже Андрєєв.

Правда, 28 лютого парламент тимчасово вирішив проблему — відстрочив вступ в силу деяких пунктів нового закону.

Операція з пересадки

МОЗ не вистачило часу, депутати тягнули

У МОЗ виправдовуються і запевняють, ніби не давали згоди на те, що усе підготують за півроку.

"Те, що тоді прописали в законі, неможливо було реалізувати за півроку", — заявив заступник Супрун Роман Ілик, який зараз замість Лінчевського займається цим питанням.

За його словами, наразі необхідно закупити реанімобілі, створити електронний реєстр і його протестувати, а лікарів трансплант-координаторів треба вчити. Також Ілик запевняє, що на все це не було виділено грошей.

Читайте: Диво для трансплантації: знайдені нові клітини людини

Водночас, за повідомленням голови ГО "Всеукраїнська платформа донорства" iDonor Ірини Заславець, законопроекти, які розблокували б ситуацію з операціями, були подані до парламенту ще на початку січня, але до 26 лютого депутати профільного комітету ніяк не могли їх розглянути. Тільки коли громадські активісти і родичі пацієнтів прийшли на засідання комісії, питання було вирішене.

''Вона жахливо мучилася'': як МОЗ провалив трансплантацію в Україні

Що належить зробити

Після розблокування ситуації лікарі зможуть пересаджувати органи від родичів,а також проводити посмертну пересадку, як це робили і раніше. .У минулому році в Україні було тільки 6 посмертних трансплантацій, тому щоб збільшити їх кількість, за словами Ірини Заславець, потрібно зробити кілька речей.

Разом із забезпеченням реанімацій обладнанням і підготовкою транспланто-кординатор, треба створити електронну базу донорів і реципієнтів. Перше і основне - створення електронної бази донорів і пацієнтів. "МОЗ провів тендер на реєстр до нового року. До кінця березня він буде створений. І хоча його дія відстрочили до 2020 року, його можна буде наповнювати", - говорить Заславець. . Також в Запоріжжі організували курси транспланто-координаторів.

''Вона жахливо мучилася'': як МОЗ провалив трансплантацію в Україні

"Треба розробити приблизно двадцять підзаконних актів, які запустять механізм роботи нового закону. Також треба працювати з сімейними лікарями, бо вони братимуть згоду на донорство у людей. Тому вони повинні розуміти, що це таке і відповідати на запитання людей", — перераховує глава iDonor.

Дивіться відео за темою:

Далеко не в усіх лікарнях є апаратура, яка може зафіксувати смерть мозку. А це дуже важливо — лише у такому разі людина може стати донором.

"У Білорусі, наприклад, перед тим як почати робити трансплантації, забезпечили лікарні обладнанням, розробили чіткі критерії, які фіксують смерть мозку. І попередили лікарів: що у разі, якщо смерть буде зафіксована, але вони не повідомлять про це, то їм загрожує кримінальна відповідальність, бо вони не врятували інших хворих людей. Ми до наших лікарів такого застосувати не можемо, бо у нас не вистачає обладнання і немає чітких критерій", — продовжує Заславець.

''Вона жахливо мучилася'': як МОЗ провалив трансплантацію в Україні

Крім того, щоб налагодити трансплантацію, треба потурбуватися про те, щоб мати можливість забезпечувати пацієнтів якісними ліками після пересадки, а також правильної діагностикою. Тому що люди, які повертаються з-за кордону після операції, стикаються з тим, що тут не завжди є фахівці, які знають як їх вести і реагувати в разі ускладнень.

А за словами директора Інституту хірургії ім. Шалімова Олександра Усенка, поки в Україні не вистачає хірургів-трансплантологів.

"У нас є сім центрів, де пересаджують нирки. 3-4 лікувальних заклади, де пересаджують серце, і тільки наш інститут займається пересадкою печінки. Ми щороку робимо 40 операцій на нирках і 20 — на печінці. Але можемо проводити операції щодня", — каже Усенко.

disclaimer_icon

Матеріали на цьому сайті рекомендовані для загального інформаційного використання й не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти MedOboz гарантують, що весь контент, який ми розміщуємо, публікується й відповідає найвищим медичним стандартам. Наша мета - максимально якісно інформувати читачів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань. Закликаємо не займатися самолікуванням, для діагностики хвороб та визначення шляхів їх радимо звертатися за консультацією лікарів.

Популярні лікарі

Ліки