Відео дня
Чи все спокійно у Багдаді: десять незручних запитань до Ольги Голубовської
Місяць тому на сайті Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення було надруковано мою статтю:
За цей час щодо проблем і запитань, поставлених мною у цьому матеріалі, ніщо не зрушилось ані на йоту. Натомість кількість смертей підійшла до страшної "психологічної позначки" у 100 тисяч.
І в тому, що на поставлені запитання за місяць не з’явилось жодної реакції, я вбачаю трагічне підтвердження того, що кількість жертв пандемії впевнено зростатиме і надалі. А наша країна, де боротьбою з вірусом займаються чиновники, а не вчені, залишиться за рівнем смертності в світових лідерах.
Нагадаю, що у матеріалі "Хто відповість за понад 90 тисяч смертей від COVID-19 – укладачі протоколів, чиновники або "експерти"?", йшлося про кілька незрозумілих помилок і кроків, до яких вдались особи, причетні до укладання офіційного протоколу лікування коронавірусної хвороби та чиновники МОЗу.
Про те, що в документ ввели противірусну терапію на початкових стадіях, але не вказали, якими конкретно препаратами.
Про те, що протокол для хворих із перебігом хвороби у середній тяжкості, досі передбачає взаємовиключні препарати – імуномодулятори та імуносупресори.
Що у новій інструкції до препарату Амізон дивним чином змінився механізми дії – з відомого вже 20 років інгібітора гемаглютиніну, що не має стосунку до SARS-CoV-2, на "актуальний" - пригнічення РНК-полімерази, - що, як визнано, діє на цей вірус.
Кінець-кінцем - про те, що більшість противірусних лікарських засобів мають імуномодулюючі або імуностимулюючі властивості, небезпечні при Covid-19, але попри вимоги, робоча група МОЗУ не спромоглась перевірити ці препарати на небезпечний механізм дії – можливість викликати гіпореактивність (тимчасовий параліч) імунної системи.
Ці питання здаються не просто гарячими – вони є, без перебільшення доленосними для кожного громадянина України. Але на подив, особи, що мали б дати відповідь – роблять вигляд, що нічого не відбувається, "У Багдаді все спокійно"... Хоча насправді це не так – доказом є емоційна реакція одної з головних фахівчинь МОЗУ, що приймала і приймає активну участь у формуванні офіційного протоколу – Ольги Голубовської. Яка, щоправда, обмежилась відповіддю у ФБ на кшталт "сам дурень!", замість наукової дискусії…
Хоча питання в контекст матеріалу були поставлені, як на мене, абсолютно зрозуміло і системно.
Але, зважаючи на відсутність належної реакції, вважаю за необхідне виокремити найважливіші питання і ще раз задати їх пані Голубовській у публічному форматі. З надією на фахову відповідь, а не образливі репліки у соцмережах.
Отже:
Чому на прийняття рішення про доцільність ранньої противірусної терапії амбулаторно (в домашніх умовах) пішло майже 2 роки? Чим можна пояснити таку "швидкість" прийняття рішень при тому, що логічність і доцільність такої терапії є абсолютно зрозумілою з медичної точки зору – Ви особисто неодноразово це підтверджували.
Як Ви можете пояснити відсутність у оновленому протоколі назв конкретних препаратів для ранньої противірусної терапії? Як сімейний лікар має дешифрувати пункт протоколу "Розгляньте противірусний препарат" без вказання – який саме? За якою логікою має діяти лікар? З огляду на показання "ГРВІ та грип" чи шукати відповідні механізми прямої противірусної дії на коронавірус, скажімо, інгібітори РНК-полімерази? Отже, чому протокол в цій частині вийшов "безіменним"?
Чи погоджуєтесь Ви з твердженням, що застосування препаратів прямої противірусної дії після досягнення максимального вірусного навантаження на організм (стадія Covid-19) – не має сенсу і навіть шкідливе?
Чи погоджуєтесь Ви з тим, що майже всі противірусні препарати мають імуномоделюючі або імуностимулюючі властивості? І що це несе у собі ризики при хворобі Covid-19?
Чи маєте Ви інформацію про те, чому дослідження препаратів противірусної групи на гіпореактивність (рефрактерність) не були проведені, попри створення ще 7 років тому робочої групи МОЗ саме з метою вивчення безпеки лікарських засобів, що мають імунотропну дію?
Чи вважаєте Ви логічним, доцільним і безпечним одночасне застосування імуносупресорів і імуностимуляторів або імуномодуляторів (противірусні лікарські засоби з імунотропною дією) як це витікає з офіційного протоколу лікування Covid-19)?
Поясніть, будь-ласка, свої мотиви участі у рекламній кампанії препарату "Амізон", якщо Ви не приймали особистої участі в його доклінічних та клінічних дослідженнях?
Чим Ви можете пояснити заміну в "Амізон-макс" одного механізму дії - інгібітор гемаглютиніну ( згідно "допандемічної" інструкції), на інший - інгібітор РНК-полімерази ( згідно затвердженій новій інструкції)? Чи означає це, що багато років поспіль препарат продавався із помилковим механізмом дії? Чи означає це, що новий механізм дії такою ж мірою достовірний і вивчений, як попередній?
Прокоментуйте, будь-ласка, як і чому з нової редакції інструкції до Амізону пропала згадка про механізми дії - інгібітор гамаглютиніна та індуктор ендогенного інтерферону (тобто імуностимулятор)? Може, виробник поміняв склад діючої речовини в "Амізон-макс"? Якщо не міняв – то що це?
З урахуванням Ваших тверджень про те, що противірусна терапія має застосовуватись чим раніше, тим краще - чи вважаєте Ви достовірними результати клінічних досліджень противірусних препаратів, що проводились серед хворих із середніми ступенями важкості Covid-19, коли досягнуто практично максимальне вірусне навантаження? Яким чином у таких умовах вивчалась дія препарату на вірус – у той час, коли вже спровоковані патогенетичні процеси і хворий потребує зовсім іншої терапії?
Вважаю, що ці моменти мають бути пояснені, адже мова іде про безпеку і життя людей. З огляду на це, відсутність реакції на першу публікацію можна вважати певною мірою показовою і продиктованою острахом та небажанням усіх причетних привертати до цієї теми додаткову увагу.
Але навіть попри те, що укладачі протоколів і інструкцій чомусь воліють сидіти тихо та ігнорувати незручні запитання, вони так чи інакше постануть. Нова хвиля захворюваності прийде з такою ж ймовірністю, з якою навалювались попередні.
І якщо рівень летальності не падатиме, а відповідей на вищенаведені запитання не буде – це дорівнюватиме явці з повинною для усіх хто визначає дії держави під час пандемії. Тобто – визнанням власної провини у десятках тисяч смертей. Генпрокуратурі залишиться тільки правильно кваліфікувати цей злочин…
Владислав Онищенко, голова правління ГО "Спілка споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення"
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...
