Відео дня
Психоз і галюцинації: з'ясувалися моторошні наслідки реанімації через COVID-19 для пацієнта
Експерти стверджують, що перемога над коронавірусом – тільки початок складного процесу відновлення, який може залишати глибокі шрами на психіці людини, яка одужала.
ЧИТАЙТЕ: ОСТАННІ НОВИНИ ПРО КОРОНАВІРУС
Зокрема, у виписаного з реанімації пацієнта може розвинутися психоз, він відчуватиме посттравматичний стресовий розлад. Водночас на відновлення можуть піти роки, пише ВВС.
"Коли наші пацієнти приходять до тями, вони такі слабкі, що часто не здатні самостійно сісти. Багато через слабкість не можуть навіть відірвати руки від ліжка", – розповідає доктор Девід Хепберн, лікар-консультант відділення інтенсивної терапії в лікарні Уельсу.
Зазначається, що після тривалого перебування у відділенні реанімації пацієнтам часто потрібна фізіотерапія, щоб заново навчитися ходити, а іноді – і дихати.
Якщо під час лікування потрібна інтубація або харчування через трубку, то в людини можуть виникнути проблеми з вимовою і ковтанням.
"У багатьох посттравматичний стрес, проблеми через свій зовнішній вигляд і труднощі з розумовою діяльністю. Згодом їм стає краще, але процес може розтягнутися на цілий рік, і потрібна ціла армія фізіотерапевтів, тренерів з вимови, психологів і медсестер, щоб це прискорити", – говорить доктор Хепберн.
За його словами, час, проведений у реанімації, може бути лише верхівкою айсберга всіх проблем зі здоров'ям, які потребуватимуть уваги в довгостроковій перспективі.
"Декілька тижнів на апараті ШВЛ – лише маленький штрих в загальній картині процесу", – запевняє лікар.
Інші фахівці стверджують, що психоз або делірій після реанімації – звичайне явище. За деякими оцінками, йому схильні від чверті до третини всіх пацієнтів, які пройшли через палату інтенсивної терапії.
"Якщо говорити просто – то я все більше і більше божеволів. Відчував слухові галюцинації, мені здавалося, що я чую уривки розмов, яких я, звичайно ж, не міг чути. Здавалося, що зі мною відбувається речі, яких насправді не було. Поступово дійшов висновку, що персонал лікарні перетворив мене на зомбі. А потім – що вони вирішили мене з'їсти. Так я провів три або чотири дні в найбезнадійнішому жаху, який коли-небудь відчував", – описує пережите після реанімації британський журналіст Девід Ароновіч.
Водночас у дослідників багато версій того, чому це відбувається, – наслідки самої хвороби, брак кисню в мозку, побічні ефекти від наркозу і заспокійливих препаратів, порушення сну після припинення прийому седативних засобів тощо.
Як повідомляв OBOZREVATEL, австралійські вчені знайшли спосіб, як один апарат штучної вентиляції легень можна використовувати для двох пацієнтів із коронавірусом COVID-19 в умовах браку обладнання.
