Голубовська про щеплення для перехворілих, ефективність вакцин і природний імунітет. Ексклюзивне інтерв'ю

Тема вакцинації від COVID-19 не втрачає своєї актуальності, й орієнтуватися в щодня обновлюваному інформаційному просторі дуже складно. Щоб почути професійну думку щодо найважливіших запитів, Med.Oboz звернувся до Ольги Голубовської, заслуженої лікарки України, професорки, завідувачки кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Чи потрібна вакцинація, варіанти вакцин від COVID-19, їхні відмінності та загальні особливості

Вакцинація від COVID-19 однозначно потрібна людям, які не мають імунітету до цього захворювання, особливо групам ризику. Основна загальносвітова проблема сьогодні полягає в тому, що як сам вірус, так і природний і поствакцинальний імунітет – маловивчені. Тому в цьому питанні раціонально виходити із загальних закономірностей розвитку інфекційного процесу та одвічного принципу медицини – "не нашкодь".

Коли з'явився SARS-CoV-2, імунітету ні у кого в популяції не було. Ще до появи вакцин велика кількість людей перехворіла, та у них сформувався імунітет проти COVID-19. В Україні, ймовірно, більш ніж половина населення вже стикалася з вірусом, а близько 40%, згідно з проведеними нещодавно дослідженнями, вже має імунітет. Одні з них набули його після хвороби, інші – внаслідок двократної вакцинації.

Щодо необхідності введення третьої дози для всіх, а не тільки для людей з ослабленим імунітетом, сьогодні позиція неоднозначна. Наприклад, CDC схвалив її введення, а фахівці ВООЗ вважають це рішення передчасним.

Цілі вакцинації: індивідуальний захист і колективний імунітет

Вакцинація має дві основні мети. Перша – захист цієї конкретної людини, тобто підготовка її до зустрічі з вірусом для того, щоб вона або не захворіла взагалі, або отримала більш легкий перебіг захворювання, або, принаймні, залишилася живою.

Друга мета – створити імунологічний прошарок, який не дозволить збуднику безперешкодно поширюватися в популяції. Тут треба розуміти, що вірус зараз перебуває під селективним тиском нашої імунної системи, факторів зовнішнього середовища, що, природно, змушує його видозмінюватися і формувати різні варіанти, деякі з яких вислизають як від природного імунітету, так і поствакцинального. Одним із таких варіантів є, наприклад, Дельта, який зараз домінує в багатьох країнах і вже є в Україні. Тому наступний сплеск захворювання – це справа часу.

Сформувати так званий колективний імунітет проти COVID-19, про який так багато говорять, практично неможливо. Це було б реально, якби формувався стійкий довічний імунітет. Однак, як показують дані, як природний, так і поствакцинальний захист згодом слабшають. Другий, більш важливий момент – мутації вірусу. Постійно з'являються нові варіанти, що вислизають від імунітету, і цей процес буде тільки наростати.

І, нарешті, вакциновані люди можуть залишатися джерелом інфекції, тобто перервати циркуляцію збудника тільки способом імунізації не вдасться. Боротьба з таким інфекційним захворюванням може бути ефективною тільки при дотриманні всього комплексу протиепідемічних заходів, з яких однією з важливих складових частин є вакцинація. У нашій країні сьогодні немає ресурсу дотримуватися цих правил. Отже, ми не повинні сподіватися на те, що скоро все закінчиться, а кожен повинен захистити себе від тяжкого перебігу захворювання, благо, зараз можливості для цього є.

Варіанти вакцин та їхні особливості

У період пандемії з'явився новий тип вакцини – мРНК. Ця технологія розроблялася давно, але саме стосовно COVID-19 вперше масово почалося використання цих препаратів у людській популяції. Йдеться про вакцини BioNTech / Pfizer і Moderna, які містять матричну (інформаційну) РНК.

Поглинаючись клітинами, вона "навчає" їх виробляти Spike-білок (S-білок) вірусу, а імунна система далі розпізнає його і реагує в кінцевому підсумку утворенням антитіл. Саме S-білок виконує функцію зв'язування (спайки) вірусу з клітинами організму. Наявність специфічних антитіл його нейтралізує, і вірус не може проникнути всередину клітини.

Векторні вакцини, наприклад Oxford / AstraZeneca, Johnson & Johnson, створюються на основі ослаблених, нереплікованих в організмі людини аденовірусів, які виконують роль вектора, носія (звідси назва – векторні вакцини) цього "навчального" гена S-білка.

Також є інактивовані, або вбиті вакцини. Це CoronaVac, що використовується в Україні, аналогічні препарати перебувають в розробці або вже застосовуються в низці країн. Це традиційні вакцини, які давно застосовуються в медицині, наприклад, інактивовані вакцини проти поліомієліту.

За наявними даними, саме інактивовані вакцини сьогодні мають найменшу кількість побічних ефектів. Ще однією важливою перевагою цього про типу вакцин є формування імунітету до всіх компонентів вірусу, а не тільки до S-білку, де зосереджені всі основні мутації вірусу.

Імунітет при вакцинації та період захисту. Чи є гарантія від хвороби? Який імунітет сильніший – природний чи поствакцинальний?

Однозначно сказати, яка з вакцин більш ефективна, не можна. Для оцінки повинно пройти щонайменше п'ять років спостережень. Але вже стає зрозумілим, що будь-які вакцини від COVID-19 не захищають від інфікування, проте вони не дають протікати захворюванню у важкій формі, тобто по суті працюють як вакцини проти грипу.

Природний імунітет дає кращий захист, ніж вакцинація. Мільйонами років відпрацьовані взаємодії мікро- і макроорганізму дозволяють нам інфікуватися щодня багатьма збудниками навіть без ознак будь-якого нездужання. Так, дослідники з Ізраїлю підтверджують, що саме перенесена інфекція дає потужний і стійкий імунітет: у двічі вакцинованих ризик повторного зараження в 13 разів вищий, ніж у перехворілих.

Є дані, що захист від першої коронавірусної інфекції 2002 р. зберігається протягом 17 років. Також у деяких людей зберігається адекватний захист від SARS-CoV-2 і після вакцинації. Поки дані обмежені 11 місяцями спостережень, тому остаточні висновки робити передчасно.

Другий не менш важливий момент полягає в тому, що імунітет – це не лише антитіла. Це також Т-клітини та маса місцевих факторів захисту. І перевага природного імунітету полягає в тому, що імунна система краще тренується і має більше можливостей для захисту.

Реальною проблемою є нові штами COVID-19, які вислизають як від природного, так і від поствакцинального імунітету. Однак в інфектології є поняття перехресного імунітету, тому все одно певний захист зберігається.

Про те, чи потрібна вакцинація людям, які перехворіли, і в які терміни, та інші актуальні відповіді на головні питання читайте в нашому наступному матеріалі.