Зменшення шкоди – дієвий шлях у боротьбі з епідемією тютюнокуріння в Україні
Куріння сигарет – одна із найактуальніших проблем охорони здоров’я у світі, оскільки тютюнозалежність є вагомим фактором низки небезпечних захворювань. У 2022 році куріння призвело до майже 9 мільйонів смертей у всьому світі. Однак у порівнянні з 1990 роком, рівень тютюнової епідемії знизився на 34,8%. На думку експертів, ці зміни пов’язані зі зменшенням кількості людей, які починають курити та із зростанням випадків відмови від куріння.
Водночас антитютюнове законодавство ВООЗ за останні десятиліття має переважно репресивний характер, тому з часом втрачають свою ефективність. За даними експертів, збереження цих тенденцій спричинить 12,2 млн смертей у 2050 році, а протягом подальших 28 років – 310 млн. Чи можливо зменшити шкоду від епідемії тютюнокуріння в Україні під час війни? Та як може вплинути на ситуацію стратегія зменшення шкоди куріння?
В Україні складна ситуація з тютюнокурінням
Враховуючи ті стреси та виклики, з якими мають справу сьогодні українці, ситуація з тютюнокурінням в Україні вкрай складна. Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології за 2024 р, в Україні щодня курять 36% чоловіків і 15% жінок віком понад 12 років. При цьому 28% курців – це пацієнти із серцево-судинними захворюваннями.
Навіть наявність серйозного захворювання та перенесеного інфаркту чи інсульту не мотивує курців відмовитися від сигарети.
Опитування таких хворих показали: дві третини з них лише хотіли кинути курити, третина намагалася це зробити протягом останнього року і лише кожний десятий готовий зробити це найближчого місяця.
Зменшити шкоду від епідемії тютюнокуріння в Україні - можливо, – вважає докторка медичних наук, лікар-кардіолог О. О. Кваша. Очевидно, що суворе антитютюнове законодавство не спрацювало, тому варто розглянути стратегію зменшення шкоди куріння, - впевнена лікарка.
Стратегія зменшення шкоди
У світі постійно зростає кількість курців, при цьому більшість з них не готові раз і назавжди відмовлятися від тютюну. До того ж нікотинозалежні не схильні вважати себе хворими та не бачать потреби в медикаментозному лікуванні.
"Розуміння того, що саме компоненти тютюнового диму є основним джерелом шкідливого впливу куріння та відсутність препаратів допомоги у відмові від куріння зі 100% ефективністю, спричинили розробку нового терапевтичного підходу до лікування нікотинізму – стратегії зменшення шкоди", – зазначає пані Кваша.
Суть такої стратегії полягає у зміні цілей лікування. Традиційна терапія нікотинізму передбачає повну відмову від куріння, стратегія ж зниження шкоди тютюнокуріння направлена на усунення токсичних речовин, які утворюються під час горіння тютюну.
Таким чином мінімізація шкоди куріння знижує показники загальної смертності. Такий підхід не суперечить зусиллям ВООЗ, направлених на зменшення хвороб, зумовлених тютюнокурінням, а лише доповнює його.
Досвід Швеції: вдвічі менше смертей, пов’язаних із тютюнокурінням
Гарним прикладом успішної взаємодії двох стратегій є Швеція. Відповідно до звіту міжнародних експертів у галузі охорони здоров’я 2024 року, в цій країні спостерігаються одні з найнижчих показників захворюваності, зумовленої тютюнокурінням. Хоч Швеція вважається країною із середніми показниками споживання нікотину, тут рівень захворюваності на рак легень на 41% нижчий, ніж в інших країнаї Європи.
До того ж в країні реєструється вдвічі менше смертей, пов’язаних із тютюнокурінням, ніж у європейських країнах. Такий разючий контраст експерти пояснють широким розповсюдженням бездимних нікотинових продуктів, таких як снюс, нікотинові паучі та електронні сигарети.
Згідно з даними дослідження 2017 р., використання бездимної продукції або надходження до організму нікотину без сигаретного диму, дозволяє уникнути порушень кисневотранспортної функції крові, ушкодження судинного ендотелію, а також розвитку проатерогенних змін ліпідів та ліпопротеїнів крові.
Доступність альтернативних продуктів - дієвий крок для зменшення шкоди для здоров’я
Проблема тютюнокуріння в Україні під час війни може здатися неактуальною, однак куріння довгі роки чинитиме суттєвий вплив на здоров’я, тривалість життя населення та економіку країни. Як показали численні опитування, ціна нікотиновмісної продукції – вагомий фактор для курців із високим рівнем залежності від нікотину.
Навіть усвідомлюючи, що сигарети – це найбільш шкідливе джерело нікотину, курці обирають їх як найдешевший спосіб утамувати нікотиновий голод.
Саме тому підвищення доступності альтернативних продуктів без ушкоджувальної дії тютюнового диму – це виправдані зусилля та відповідають цілям охорони здоров’я, – вважає лікарка Кваша:
"Важливим кроком у цьому напрямі є законопроєкт № 11090, розроблений Міністерством фінансів України. Я мала честь долучитися до обговорення цього законопроєкту на Робочій групі під керівництвом голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данила Олександровича Гетманцева. Щиро сподіваюся, що позиції стосовно різноманітного оподаткування продукції з різним профілем ризику будуть підтримані. А в курців, які з певних причин не готові повністю відмовитися від шкідливої звички, з’являться додаткові стимули для зменшення завдання шкоди здоров’ю – як власному, так і тих, хто поряд", – зазначає кардіолог.
Очевидно, що сувора заборона, яку пропагують антитютюнові закони, не спрацьовує у жодній країні світу. Більшість курців, навіть якщо й відмовляються від звички, то не надовго. Фізична й психологічна потреба у нікотині змушує людей знову брати в руки сигарету. Тож, на думку експертів, на епідемію тютюнокуріння може вплинути лише стратегія зменшення шкоди куріння. І її можливо реалізувати за умови доступності бездимної продукції на ринку.