Справа Фаучі набирає обертів: у США перевіряють рішення, які змінили світ під час пандемії COVID-19

Колишній директор Національного інституту алергії та інфекційних захворювань США Ентоні Фаучі знову опинився в центрі уваги американських законодавців. Під час слухань у Конгресі США він скористався правом, передбаченим П'ятою поправкою до Конституції США, відмовившись відповідати на частину запитань за порадою своїх адвокатів.

Справа фактично стала початком масштабної переоцінки рішень, які визначали політику США під час пандемії COVID-19, та спробою встановити, чи були окремі рішення науково обґрунтованими, юридично законними та достатньо прозорими для суспільства.

Що саме розслідують

Ключове юридичне питання стосується можливого надання неправдивих свідчень Конгресу США.

Під час попередніх слухань Фаучі неодноразово заявляв, що Національний інститут здоров'я США не фінансував дослідження gain-of-function в Уханьському інституті вірусології. Саме відповідність цих заяв документам, грантовим матеріалам та службовому листуванню зараз залишається одним із центральних предметів суперечок.

Якщо буде доведено, що посадовець свідомо ввів Конгрес в оману під час надання свідчень під присягою, справа може перейти із політичної площини у кримінально-правову. Саме тому можливе лжесвідчення американські юристи називають найбільш небезпечним епізодом для Фаучі.

Під сумнівом опинилася вся пандемічна політика

Нинішнє розслідування давно вийшло за межі питання про одну посадову особу.

Фактично США намагаються дати відповідь на значно ширше питання: наскільки обґрунтованими були рішення, які під час пандемії вплинули на життя сотень мільйонів людей.

Йдеться про карантинні обмеження, закриття шкіл, маскові мандати, обмеження роботи бізнесу, політику вакцинації, державне фінансування окремих наукових програм та систему ухвалення рішень в умовах глобальної надзвичайної ситуації.

Саме ці рішення визначали доступність медичної допомоги, економічну активність, роботу освітньої системи та рівень втручання держави у повсякденне життя громадян.

Що говорить доказова медицина

Після завершення пандемії багато рішень почали переглядати вже не лише політики, а й наукова спільнота.

Зокрема, один із найбільших систематичних оглядів Cochrane не продемонстрував переконливого зниження поширення респіраторних вірусних інфекцій у популяції завдяки використанню медичних або хірургічних масок.

Одним із найбільш дискусійних питань стала доцільність застосування однакової політики до всього населення. Науковці, лікарі та експерти продовжують обговорювати, чи було достатньо доказів для масової вакцинації молодих здорових людей, дітей та підлітків із низьким індивідуальним ризиком тяжкого перебігу COVID-19, а також наскільки виправданими були адміністративний тиск, обмеження доступу до роботи, освіти чи громадських місць для невакцинованих.

Чому суперечки тривають досі

Окремими предметами дискусії залишаються можливе лабораторне походження SARS-CoV-2, фінансування окремих досліджень, використання тканин абортованих плодів для створення гуманізованих моделей лабораторних мишей, а також роль федеральних установ у координації пандемічної політики.

Саме на ці питання вже кілька років звертає увагу низка американських дослідників. Зокрема, лікар і біотехнолог Роберт Мелоун неодноразово заявляв про необхідність незалежної юридичної оцінки рішень, ухвалених під час пандемії, а також перевірки відповідності публічних заяв посадовців внутрішнім документам державних установ.

Чотири питання, на які має відповісти розслідування

Фактично сьогодні американська система правосуддя та парламентського контролю шукає відповіді лише на чотири базові питання.

1. Що саме відбулося? Які рішення ухвалювалися, ким і на підставі яких доказів.
2. Чому саме такі рішення були прийняті? Чи були вони науково обґрунтованими та пропорційними ризикам.
3. Хто персонально відповідав за їх ухвалення? Не лише окремі експерти, а й посадовці, державні установи та політичне керівництво.
4. Чи були суспільство та Конгрес повністю поінформовані? Саме відповідь на це питання може визначити, чи існують підстави для юридичної відповідальності окремих посадових осіб.

Справу Ентоні Фаучі дедалі складніше розглядати як історію однієї людини. Вона стала символом спроби США провести юридичний та політичний аудит усієї системи ухвалення рішень під час пандемії COVID-19.

Якщо буде встановлено, що посадовці свідомо приховували інформацію, вводили Конгрес в оману або маніпулювали науковими даними, це має отримати належну правову оцінку.